Німеччина прийняла з кінця лютого 2022 року понад один мільйон громадян України і посідає за цим показником друге місце в ЄС після Польщі. Серед прибулих частка жінок становить 80 відсотків. Абсолютна більшість із них має вищу освіту. Як вони працевлаштувалися і яку зарплату отримують?Під мінімальною зайнятістю в Німеччині розуміють трудову діяльність, за якої заробіток не повинен перевищувати 520 євро на місяць. Таку форму працевлаштування у ФРН зазвичай називають “мініджоб” (Minijob).
Половина українських біженців, які працюють у Німеччині на повну ставку, отримують понад 2550 євро. Водночас ця сума становить лише близько 73 відсотки від зарплати всіх найманих працівників у Німеччині з повною ставкою. У них вона перебуває на рівні 3615 євро. Тобто, заробітки в українських біженців нижчі за середні.
Оскільки жінки значно частіше працюють неповний день, ніж українські чоловіки, які приїхали в Німеччину, то й заробляють вони зазвичай істотно менше: 1200 євро на місяць замість 2300 у чоловіків. Водночас жінки на повній ставці отримують 94 відсотки від зарплати чоловіків, які працюють на повній ставці.
Серед українських жінок широке поширення мають різні форми неповного робочого дня. Це пояснюється тим, що багато хто з них приїхав із малолітніми дітьми, нерідко навіть дошкільного віку.
Так, серед матерів із дітьми до трьох років працюють лише три відсотки, ця частка зростає до 11 відсотків у матерів із дітьми віком від трьох до шести років, до 15 відсотків у матерів школярів від семи до десяти років і до 16 відсотків, коли діти старші 11 років. Серед жінок без дітей частка працевлаштованих становить 20 відсотків.
Майже половина працевлаштованих українських біженців (49 відсотків) є надкваліфікованими для тієї роботи, на яку їх прийняли. Інакше кажучи, їхня освіта і досвід перевищують вимоги, що висуваються до займаної посади. Це стосується насамперед жінок.
Однак науковці інституту IAB, які багато опікуються питаннями трудової інтеграції мігрантів, нагадують, що “тимчасове знецінення набутого в країні походження людського капіталу є цілком звичним явищем у період безпосередньо після міграції”.