Загальні вибори в Німеччині, які відбудуться цієї неділі, – це подія з наслідками. Насамперед, звичайно, ці наслідки відчує сама Німеччина, з її тривалою економічною стагнацією, тривогою щодо міграції та кордонів, традиційними страхами щодо запозичень, нервозністю щодо військових зобов’язань і раптовим занепокоєнням тим, що США готові дозволити Росії загрожувати землям на її східному кордоні, пише Мартін Кеттл, оглядач Guardian.
“Однак через притаманну Німеччині важливість вибори також допоможуть визначити, чи зможе Європа – не лише ЄС – впоратися з другим терміном Трампа. Чи зможе ця Європа забезпечити оборону та безпеку, щоб захистити не лише Україну, що само по собі є складним завданням, але й країни Балтії, Польщу та інші колишні радянські сателіти? Чи може вона реформувати свою хитку економічну модель? Це відголоски, яких Британія не може уникнути, навіть якщо захоче”, – зазначає він.
Автор звертає увагу, що ці вибори відбуваються на тлі економічного провалу, а не успіху. Німецька економіка скоротилася у 2023 році і знову у 2024 році. Схоже, що цього року вона знову залишиться в рецесії. Це складає найдовший період економічної стагнації з часу падіння Гітлера в 1945 році.
“Причини занепаду Німеччини зрозуміти неважко. Залежність Німеччини від російської енергії означала, що ціни злетіли після вторгнення в Україну. Трипартійний коаліційний уряд Олафа Шольца, при владі з 2021 року, зменшив цю залежність – відновлювані джерела енергії тепер виробляють 60% німецької енергії – але не усунув її. Німецький експорт автомобілів став дорожчим, тоді як Китай вирвався вперед у виробництві дешевших електромобілів. Тепер на горизонті маячить тарифна війна зі США. Все це спричинило системний шок для країни, яка все ще сильно обумовлена своїм прагненням до післявоєнної стабільності”, – зазначив Кеттл.
Підйом “Альтеративи для Німеччини” на тлі сприйняття того, що нерегулярна міграція вийшла з-під контролю, є найбільш помітною ознакою того, що стара політична ера закінчилася, наголошує він.
“Останнє опитування Politico показує, що АдН має 21%, що вдвічі більше, ніж вона отримала на попередніх федеральних виборах у 2021 році, займаючи друге місце після ХДС-ХСС з 29%, але випереджаючи СДПН Шольца з 16% та Зелених з 13%. За такими показниками, однак, перемога ХДС-ХСС Мерца 23 лютого була б справді значущою. Це було б значуще, навіть незважаючи на те, що 29% стали б зниженням з 42%, які партії отримали під керівництвом Ангели Меркель у 2013 році. Це показало б, у серці Європи, що можна стримати популізм правих. Це не тривіальний урок, особливо після минулорічного фіаско на виборах до французької асамблеї”, – вважає колумніст.
Проте, на його думку, це також поставило б два великих питання. Перше і більш нагальне – яку коаліцію створить Мерц і який буде зміст її програми. Зокрема, Мерц викликав величезні протести, коли АдН підтримала його законопроект, що дозволяє Німеччині повертати шукачів притулку та інших мігрантів на кордоні. Проте прикордонний контроль має значення для будь-якої держави, яка прагне забезпечити безпеку, включаючи соціальне забезпечення, своїх громадян, і Німеччина не єдина країна, де виборці вимагають більшої ефективності.
“Недільні вибори – це критичний європейський момент, і були б такими, навіть якби Трампа не існувало. Ключове питання не стосується, принаймні на цьому етапі, підйому крайніх правих. Воно стосується подальшої життєздатності правого центру або адаптивності того, що Меркель з початку своєї кар’єри як лідера партії назвала “новим соціальним капіталізмом”. Нинішня рецесія піддала це бачення нещадному випробуванню. Мерца будуть судити за результатом, якщо він прийде до влади”, – зазначив Кеттл.