Астрономи НАСА протягом останніх 3 років фіксували один і той самий миготливий сигнал із космосу з однаковим інтервалом у 44 хвилини, і довгий час билися над цією таємницею. Однак тепер, як пише eldiario24.com, їм нарешті вдалося вирахувати, хто ж був таємничим “відправником”.
Вони використали австралійський телескоп Square Kilometer Array Pathfinder (ASKAP) і рентгенівську обсерваторію NASA Chandra, щоб вичислити джерело сигналу, яке отримало назву ASKAP J1832-0911. Його визначили як довгоперіодичне радіоперехідне джерело, LPT.
LPT є рідкісними за своєю природою, оскільки вони посилають великі промені радіохвиль, діючи як космічні маяки. Наразі астрономи виявили тільки 10 типів, і найпопулярнішими з них є пульсари. Однак на відміну від пульсарів, періодичні сигнали ASKAP JJ1832-0911 з’являються із затримкою через постійний проміжок часу.
Деякі вчені висловили припущення, що ASKAP J1832-0911 може бути магнетаром; зазвичай вони спостерігаються в ядрі мертвої зірки з надзвичайними магнітними полями. Інші вважають, що це пара подвійних намагнічених білих карликів.
Зі свого боку астрономи з Університету Кертіна в Перті, Австралія, вважають, що це відкриття є початком нової фізики або космічної еволюції.
З моменту відкриття цього явища було зроблено багато невдалих спроб його класифікувати. На сьогодні дослідники змогли відстежити сигнал тільки до далекої зірки з ядром, що колапсувало. Зазвичай такі зірки називають нейтронними і вони відомі своєю щільністю та магнітною силою.
Водночас той факт, що об’єкт випромінює радіохвилі так само, як і рентгенівські промені, спрощує дослідження. Це пов’язано з тим, що рентгенівські промені мають набагато більшу енергію. Таким чином, що б не виробляло таку енергію в глибокому космосі, якщо це LPT, його можна виявити в будь-який момент.