У 1963 році біля берегів Ісландії з океану несподівано з’явився новий вулканічний острів. Майже одразу його закрили для людей, щоб спостерігати, як на безлюдній землі зароджується життя.
Про це повідомляє Ecoticias.
Перші ознаки появи острова Суртсей зафіксували 14 листопада 1963 року. Вважається, що підводне виверження почалося кількома днями раніше, а згодом попіл, пара та вулканічні породи прорвалися на поверхню Атлантичного океану.
Вже наступного дня над водою сформувалася нова ділянка суші. Через контакт гарячої магми з морською водою вибухи були особливо потужними, а до червня 1967 року площа острова досягла приблизно однієї квадратної милі.
Незабаром ісландські вчені зрозуміли, що Суртсей дає унікальну можливість спостерігати за появою життя на абсолютно новій території. Тут не було доріг, сільського господарства, садів чи будь-якого людського впливу, який міг би спотворити результати досліджень.
У 1965 році Суртсей отримав статус природного заповідника. Сьогодні потрапити на острів можна лише за спеціальним дозволом Дослідницького товариства Суртсея, а завозити тварин, рослини, насіння або навіть біологічні відходи суворо заборонено.
Попри ізоляцію, життя на острові з’явилося досить швидко. Уже в серпні 1964 року на пляжі виявили діатомові водорості, а навесні на берег почало виносити насіння та рослинні залишки.
У 1965 році на Суртсеї зафіксували першу судинну рослину — морську ракету. Відтоді кількість видів поступово зростала.
Тривалий час науковці вважали, що основну роль у поширенні рослин виконували вітер і морські течії. Проте дослідження 2025 року показало, що ключовими переносниками багатьох рослин стали птахи.
Науковці проаналізували 78 видів судинних рослин, зареєстрованих на острові з 1965 року. Результати свідчать, що чайки, гуси та кулики переносили насіння у шлунках, посліді або разом із матеріалами для будівництва гнізд.
Водночас океан поступово руйнує острів. Якщо після завершення виверження його площа становила близько однієї квадратної милі, то до 2002 року вона скоротилася майже удвічі.
Попри це, Суртсей не зникне найближчим часом, оскільки його центральну частину захищають шари застиглої лави та вулканічних порід. У 2008 році ЮНЕСКО внесла острів до списку об’єктів Всесвітньої спадщини як унікальний приклад природного заселення нових земель рослинами, тваринами та морськими організмами без значного втручання людини.