Науковці дослідили, як Велика піраміда Хуфу реагує на сейсмічні коливання, і виявили особливості, які могли допомогти їй зберегтися протягом понад 4500 років. Отримані результати пояснюють, чому споруда пережила численні землетруси та інші природні випробування.
Про це повідомляє Daily Galaxy.
Попри тисячоліття існування, піщані бурі та сейсмічну активність, Велика піраміда Хуфу залишається однією з найвідоміших і найкраще збережених пам’яток стародавнього світу. Саме тому дослідники вирішили зосередитися не на процесі її будівництва, а на причинах виняткової стійкості споруди.
Команда на чолі із сейсмологом Асемом Салемою з Єгипетського Національного дослідницького інституту астрономії та геофізики встановила десятки датчиків усередині піраміди та навколо неї. Фахівці аналізували найменші природні коливання монумента та навколишнього середовища.
Результати дослідження показали, що піраміда реагує на коливання інакше, ніж ґрунт під нею. Завдяки відмінностям у власних частотах конструкція менш схильна до резонансу — явища, яке під час землетрусів може різко збільшувати навантаження на будівлі та призводити до руйнувань.
Науковці нагадали, що за свою історію піраміда пережила чимало сильних землетрусів. Зокрема, під час поштовхів у районі Каїра у 1992 році магнітудою 5,9 бала споруда зазнала лише незначних пошкоджень.
Дослідники також звернули увагу на особливості конструкції монумента. Масивна основа, пірамідальна форма та симетричний розподіл ваги можуть сприяти більш рівномірному розподілу навантаження під час сейсмічної активності.
Крім того, певну роль, імовірно, відіграють внутрішні камери над Кімнатою Царя, а також властивості вапняку та скельної породи, на яких збудовано піраміду.
Водночас автори дослідження наголошують, що отримані результати не доводять навмисного проєктування споруди як захисту від землетрусів. Проте вони свідчать про те, що особливості конструкції могли стати одним із ключових факторів її довговічності.