Міжнародна команда дослідників виявила генетичні ділянки, які могли стати основою людського мовлення. Найцікавіше — ці елементи з’явилися ще до того, як люди та неандертальці розійшлися в еволюції.
Про це повідомляє Science Advances.
Науковці з Університету Айови досліджували, як окремі регуляторні ділянки ДНК впливають на мовні здібності людини.
У центрі роботи опинилися так звані HAQERs — спеціальні фрагменти ДНК, які самі не є генами, але керують активністю інших генів.
Саме ці ділянки, за словами дослідників, можуть мати вирішальний вплив на здатність людини говорити.
Професор психіатрії та нейронаук Джейкоб Майклсон пояснив, що HAQERs займають менш ніж одну десяту відсотка всього людського геному.
Проте їхній вплив на мовлення виявився приблизно у 200 разів сильнішим, ніж у більшості інших ділянок ДНК.
“Ми бачимо, як дуже маленька частина геному може мати непропорційно великий вплив не лише на те, ким був наш вид, а й на те, ким є кожен із нас”, — зазначив Майклсон.
Для дослідження використали біологічні зразки, які почали збирати ще в 1990-х роках.
Тоді професор Брюс Томблін оцінив мовні здібності 350 школярів зі штату Айова та зібрав у них зразки слини.
Протягом понад 30 років ці матеріали зберігалися в архіві, поки сучасні технології не дозволили провести повний генетичний аналіз.
Щоб визначити вік цих змін, вчені створили спеціальний метод аналізу — еволюційно-стратифікований полігенний показник (ES-PGS).
Цей інструмент дозволив простежити вплив генетичних змін на відрізку приблизно 65 мільйонів років.
Головний висновок виявився несподіваним: пов’язані з мовленням генетичні механізми існували ще до того, як розійшлися лінії сучасних людей і неандертальців.
Більше того, деякі з цих ознак могли бути навіть сильніше виражені саме у неандертальців.
За словами Майклсона, це означає, що людство отримало своєрідне “апаратне забезпечення” для мови значно раніше, ніж вважалося досі.
Дослідники також пояснили, чому ці ділянки ДНК майже не змінювалися мільйони років.
Ймовірно, причина в балансувальному доборі: вони впливають на розвиток мозку плода та розмір черепа, але надмірне збільшення голови ускладнює пологи.
Саме цей природний компроміс міг зупинити подальші зміни.
Науковці вважають, що відкриття допоможе краще зрозуміти, як саме виникла людська мова і чому вона стала унікальною рисою нашого виду.