Дослідники виявили у мешканців аргентинських Анд унікальну генетичну особливість. Саме вона допомагає їм роками пити воду з небезпечним вмістом миш’яку й уникати важких наслідків для здоров’я.
Про це пише Science Alert.
Учені з’ясували, що природний відбір сформував у частини населення Анд особливий варіант гена AS3MT. Саме він дозволяє організму ефективніше переробляти миш’як і зменшувати його токсичний вплив.
Дослідження провели серед жителів західної частини Південної Америки. Аналіз ДНК показав, що у популяції аргентинських Анд цей захисний варіант гена зустрічається значно частіше, ніж у сусідніх народів.
Біологи Каріна Шлебуш і Люсі Гаттепайль з Уппсальського університету пояснили, що це може бути першим прямим доказом адаптації людини до токсичної хімічної речовини. За їхніми словами, саме вплив миш’яку міг підвищити частоту захисних генетичних варіантів.
Всесвітня організація охорони здоров’я встановила безпечну межу миш’яку у питній воді на рівні 10 мікрограмів на літр. Однак до встановлення фільтраційної системи у 2012 році в місті Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес цей показник сягав близько 200 мікрограмів на літр.
Це приблизно у 20 разів перевищувало рекомендовану норму. Попри це люди жили в цьому районі тисячоліттями.
За оцінками дослідників, поселення в цій місцевості існують уже від 7 до 11 тисяч років. Ще у 1995 році вчені помітили, що місцеві жінки мають незвичну здатність переробляти миш’як.
Коли ця речовина потрапляє в організм, вона проходить кілька етапів перетворення. Один із проміжних продуктів — монометильований миш’як — вважається особливо токсичним.
Водночас інша форма, диметильований миш’як, значно легше виводиться з організму через сечу. У жителів Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес виявили меншу кількість токсичного проміжного продукту та більшу кількість безпечнішої форми.
Під час нового дослідження вчені зібрали зразки ДНК у 124 жінок із цього регіону. Аналіз сечі підтвердив той самий профіль метаболітів, який фіксували ще понад 30 років тому.
Після цього дослідники порівняли генетичні дані з базою міжнародного проєкту “1000 геномів”, зокрема з популяціями Перу та Колумбії. Виявилося, що кластер варіантів біля гена AS3MT у жителів аргентинських Анд трапляється значно частіше.
Раніше міжнародна команда науковців також повідомила, що тисячі генетичних варіантів, успадкованих від денисівців, досі впливають на імунну систему мешканців Океанії.
