Науковці дослідили унікальну скам’янілість птерозавра, яка зберігалася понад 113 мільйонів років. Знахідка допомогла переглянути уявлення про те, як формуються та зберігаються викопні рештки.
Про це пише Phys.org.
Міжнародна група дослідників під керівництвом фахівців з Університету Кертіна вивчила крило птерозавра, знайдене на північному сході Бразилії. Вік знахідки оцінюють у 113 мільйонів років.
Особливість викопного зразка полягає в тому, що він зберіг не лише тривимірну структуру кістки, а й хімічні сліди організму. Саме це дозволило вченим отримати нові дані про процеси, які відбувалися після загибелі давньої рептилії.
Провідна авторка дослідження Кліті Гріс назвала знахідку справжньою «капсулою часу». За її словами, вченим вдалося виявити навіть залишки стероїдів, які можуть вказувати на раціон птерозавра, зокрема на споживання риби або кальмарів.
У роботі, опублікованій у журналі iScience, зазначається, що збереження стероїдів у скам’янілостях є надзвичайно рідкісним явищем. Водночас отримані результати ставлять під сумнів деякі усталені уявлення про механізми формування викопних решток.
Дослідники припускають, що ключову роль у винятковій збереженості кісток відіграли сіркоокиснювальні бактерії. Вони впливали на розкладання тканин і водночас сприяли мінералізації останків.
За версією науковців, після смерті птерозавр опустився на морське дно. Там поєднання специфічних хімічних умов і діяльності мікроорганізмів фактично «запечатало» його структуру в породі, що дозволило зберегти анатомічні деталі більш ніж на сто мільйонів років.
У дослідженні також зазначається, що порожнисті кістки птерозаврів могли додатково сприяти такій збереженості. Саме ці рептилії вважаються першими хребетними, які освоїли активний політ, а розмах крил окремих видів сягав 12 метрів.
Кліті Гріс наголосила, що робота відкриває нове бачення процесів формування винятково добре збережених скам’янілостей, відомих як Lagerstätten. Отримані результати також підтверджують важливу роль мікробів у збереженні решток давніх організмів.
Окрім цього, нещодавно міжнародна команда дослідників з’ясувала, що деякі види птерозаврів могли мати райдужне забарвлення, яке змінювалося залежно від кута огляду. Такий висновок зробили після вивчення скам’янілості віком понад 120 мільйонів років, у якій збереглася складна структура меланосом, схожа на ту, що зустрічається у сучасних павичів та колібрі.
