За кілька годин до одного з найсильніших сонячних спалахів останніх років астрономи помітили незвичні зміни в атмосфері зорі. Відкриття може наблизити науку до прогнозування небезпечних космічних явищ.
Про це повідомляє Solar Physics.
3 жовтня 2024 року на Сонці стався надпотужний спалах класу X9. Такі події належать до найенергетичніших вивержень і можуть впливати на роботу супутників, навігаційних систем, зв’язку та енергетичної інфраструктури на Землі.
Цього разу вчені отримали унікальну можливість простежити події, які передували вибуху. Космічний апарат NASA IRIS майже безперервно спостерігав за активною ділянкою Сонця, де згодом стався спалах.
На відміну від більшості попередніх досліджень, які аналізували вже сам момент виверження, цього разу науковці змогли вивчити процеси, що відбувалися за кілька годин до нього.
Під час аналізу фахівці відстежували яскравість плазми, швидкість її руху та рівень турбулентності. Отримані дані показали поступові зміни, які тривали кілька годин поспіль і могли свідчити про накопичення магнітної напруги.
Найцікавіші сигнали з’явилися приблизно за три години до спалаху. Дослідники зафіксували поступове збільшення яскравості плазми, а потоки заряджених частинок почали змінювати напрямок руху.
Паралельно різко зросла турбулентність у сонячній атмосфері. Крім того, вчені виявили два регулярні цикли коливань: один повторювався кожні 7–10 хвилин, а інший тривав від 18 до 21 хвилини.
Найпомітніше ці процеси проявлялися в районах, де взаємодіяли магнітні поля протилежної полярності. Саме такі зони вважаються головними осередками накопичення енергії перед потужними спалахами.
Керівник дослідження, аспірант Технологічного інституту Нью-Джерсі Луї Сейфріц зізнався, що не очікував побачити настільки чіткі ознаки майбутнього виверження.
Ще більш активні процеси почалися за 15–20 хвилин до вибуху. Турбулентність плазми різко посилилася, а її рух став значно хаотичнішим.
На думку авторів роботи, саме в цей момент магнітна система активної області могла досягти критичної межі стабільності. Після цього накопичена енергія почала вивільнятися через серію локальних процесів, які зрештою запустили головний спалах.
Головний висновок дослідження полягає в тому, що великі сонячні спалахи можуть мати помітні передвісники. Якщо аналогічні сигнали вдасться виявити перед іншими виверженнями, вчені отримають новий інструмент для прогнозування космічної погоди.
Поки що дослідники наголошують, що проаналізували лише один випадок. Наступним етапом стане перевірка виявлених закономірностей на більшій кількості сонячних спалахів різної потужності.