Американські науковці замінили мишам одну генетичну ділянку на людську версію та помітили несподівані зміни у їхньому спілкуванні. Після втручання тварини почали видавати інші звуки в дитинстві та складніші сигнали в дорослому віці.
Про це пише IFLScience.
Дослідження провела команда Рокфеллерівського університету під керівництвом професора Роберта Дарнелла. У центрі уваги вчених опинився ген NOVA1, який бере участь у регуляції роботи багатьох інших генів і відіграє важливу роль у функціонуванні нервової системи.
Цей ген зустрічається в різних видів тварин, однак у людей має особливість — одну змінену амінокислоту в структурі білка. Саме цю відмінність науковці вирішили перевірити експериментально.
Для цього звичайну мишачу версію NOVA1 замінили на людську. Після народження генетично модифіковані мишенята почали подавати матері ультразвукові сигнали, які відрізнялися від звуків звичайних тварин.
Дослідники зафіксували зміни у структурі вокалізацій та наборі звукових елементів, які використовуються для класифікації мишачого спілкування.
Найпомітніші результати з’явилися після дорослішання тварин. Самці з людською версією NOVA1 під час контакту із самками почали видавати складніші високочастотні звукові послідовності.
На думку вчених, такі зміни можуть впливати на соціальну поведінку та навіть відігравати роль у природному відборі.
Подальший аналіз показав, що нова версія гена не змінила основних функцій мозку, розвитку нервової системи чи рухової активності. Водночас вона вплинула на взаємодію з РНК у низці генів, пов’язаних із голосовою поведінкою.
Окрему увагу дослідників привернуло те, що людська версія NOVA1 не була виявлена у неандертальців і денисівців. Науковці припускають, що ця генетична зміна виникла серед ранніх Homo sapiens в Африці та могла поширитися завдяки перевагам у комунікації.
Автори роботи наголошують, що людське мовлення формується під впливом багатьох генів і чинників середовища. Тому NOVA1 не можна вважати єдиним «геном мови».
Водночас результати експерименту свідчать, що навіть одна невелика генетична зміна здатна впливати на особливості голосового спілкування та могла відіграти важливу роль в еволюції людини.