Дослідження древньої ДНК з пам’ятки Донгхулінь поблизу Пекіна відкрило раніше невідому гілку людства, яка населяла Північну Східну Азію близько 11 тисяч років тому. Як повідомляє журнал Current Biology, ця лінія відокремилася від інших популяцій ще 19 тисяч років тому і демонструвала вражаючу стійкість до глобальних кліматичних змін.
Знахідка, зроблена командою під керівництвом Цяомей Фу, доводить, що доісторичне населення Азії було значно різноманітнішим, ніж вважалося раніше. На відміну від Європи, де нові мігранти часто повністю витісняли попередників, ця «прихована» група продовжувала жити в регіоні навіть після закінчення Льодовикового періоду.
Жителі Донгхуліня перебували на важливому етапі переходу від полювання до землеробства: вони вже виготовляли кераміку та починали одомашнювати просо. Проте генетичний аналіз показав цікаву аномалію: хоча культура в регіоні залишалася стабільною, люди змінювалися. Молодші індивіди (9,5 тис. років тому) вже належали до іншої генетичної лінії, ближчої до сучасних мешканців Монгольського плато.
Незважаючи на тисячоліття успішного виживання, ця загадкова лінія майже не залишила сліду в генах сучасних людей. Її маркери зустрічаються лише спорадично в окремих районах Китаю та Японії. Це свідчить про те, що цілі пласти людської історії могли зникнути, залишивши по собі лише поодинокі археологічні артефакти.
Відкриття змушує переглянути шлях розвитку цивілізації в Азії. Виявилося, що інновації, такі як гончарство чи обробка рослин, поширювалися між різними групами людей через контакти та торгівлю, а не лише шляхом масових міграцій чи завоювань. Донгхулінь став доказом того, що культурна спадщина може бути набагато тривалішою за генетичну лінію її творців.