Міжнародна команда дослідників уперше змогла виділити молекули з кістки птерозавра, який жив 113 мільйонів років тому. Відкриття допомогло визначити раціон давньої рептилії та пояснило, чому її рештки збереглися майже ідеально.
Про це повідомляє iScience.
Дослідження очолили науковці з Університету Кертіна. Об’єктом аналізу стала скам’яніла фаланга крила птерозавра, яку знайшли на північному сході Бразилії. Особливість знахідки полягає в тому, що кістка збереглася у тривимірному вигляді й не була сплющена під тиском земних порід.
Головним результатом роботи стало перше в історії успішне вилучення молекул із кісток птерозавра. Усередині викопного зразка дослідники виявили стероїди — хімічні біомаркери, які дали змогу більше дізнатися про спосіб життя доісторичної тварини.
За словами директорки Західноавстралійського центру органічної та ізотопної геохімії Кліті Грайс, знайдені сполуки свідчать, що птерозавр переважно харчувався рибою або кальмарами. Науковиця зазначила, що такі молекулярні дослідження відкривають нові можливості для палеонтології та дозволяють визначати раціон істот, які вимерли мільйони років тому.
Не менш важливим стало пояснення того, як рештки змогли зберегтися понад 113 мільйонів років. Якщо раніше вчені вважали кисень головною причиною руйнування органічних тканин, то нове дослідження показало, що за певних умов він міг сприяти їхній консервації завдяки діяльності спеціальних мікроорганізмів.
Дослідники відтворили послідовність подій, яка, ймовірно, забезпечила унікальне збереження скам’янілості:
- після смерті птерозавр опустився на дно давнього океану;
- навколо його тіла сформувався особливий мікробіом із сіркоокиснювальними бактеріями;
- мікроорганізми почали розкладати м’які тканини та жири;
- продукти їхньої життєдіяльності запустили швидку мінералізацію навколо кісток.
У результаті навколо скелета сформувався своєрідний природний захисний шар, який встиг закріпити структуру крила ще до того, як її могли пошкодити зовнішні чинники або тиск морського дна.
Автори роботи зазначають, що схожий механізм уже починають виявляти й в інших регіонах світу. На їхню думку, це може свідчити про існування нового глобального типу збереження викопних решток — механізму Lagerstätten, у якому вирішальну роль відіграють саме бактерії.