Дослідники змогли точніше визначити час загибелі знаменитих “Дітей Льюльяйльяко”, знайдених високо в Андах. Нові дані свідчать, що жертвоприношення могло бути частиною великої політичної кампанії імперії інків.
Про це пише Live Science.
У 1999 році археологи виявили на схилі вулкана Льюльяйльяко в Аргентині останки трьох дітей інків — дівчини-підлітка, а також хлопчика і дівчинки приблизно семирічного віку. Тіла збереглися настільки добре, що вважаються одними з найкраще збережених мумій у світі.
Попередні дослідження показали, що перед смертю дітей годували якісною їжею, а також давали їм алкоголь і листя коки. Після цього їх відвели до святилища поблизу вершини вулкана та залишили там помирати.
Тривалий час науковці не могли точно встановити дату цього ритуалу. Радіовуглецевий аналіз волосся, проведений у 2007 році, показав, що діти померли між 1430 та 1520 роками.
Щоб уточнити хронологію, вчені дослідили рослинні рештки, знайдені в похованні. Аналізу піддали кукурудзу, маніок і листя коки, які були частиною поховальних дарів.
Особливу увагу дослідники приділили мумії дівчини, відомої як Діва з Льюльяйльяко або Ла Донселья. Поруч із нею виявили найбільшу кількість ритуальних підношень, тому науковці вважають її головною жертвою, тоді як двоє молодших дітей могли супроводжувати її під час церемонії.
Результати дослідження дозволили звузити період загибелі дітей до проміжку між 1462 і 1507 роками. Найімовірнішою датою вчені називають 1499 рік — час правління імператора Уайна Капака.
Уайна Капак керував імперією інків із 1493 до приблизно 1525 року. Саме за нього держава досягла найбільшого територіального розширення, поширивши свій вплив на землі сучасних Еквадору та Колумбії.
Науковці припускають, що жертвоприношення могло бути частиною державної політики зі зміцнення влади інків на новоприєднаних територіях. У 1499 році район Льюльяйльяко лише нещодавно увійшов до складу імперії.
Дослідники також звертають увагу на колоніальні хроніки, де згадується подорож Уайна Капака до південних регіонів імперії. У цих джерелах йдеться, що правитель приносив богам щедрі жертви, серед яких були й діти.
На думку авторів роботи, такі ритуали могли допомагати підтримувати культурну єдність величезної імперії, яка об’єднувала різні народи та території.