Лінивці виявилися не просто повільними тваринами, а справжньою загадкою для науки. Дослідники з’ясували, що причина їхньої млявості може ховатися прямо в ДНК.
Про це пише Science Alert.
Міжнародна група вчених провела генетичне дослідження двопалого лінивця (*Choloepus didactylus*), щоб зрозуміти, як ці тварини змогли пристосуватися до життя з надзвичайно низькими витратами енергії.
Лінивці вважаються найповільнішими тваринами на Землі. Вони мають найповільніший метаболізм серед ссавців і не підтримують постійну температуру тіла.
У ході роботи науковці порівняли геном лінивця з десятками інших ссавців, серед яких були мурахоїди та броненосці. Саме це допомогло виявити незвичайні ділянки ДНК.
Йдеться про так звані транспозони — “стрибаючі гени”, які можуть переміщуватися або копіюватися в нові місця геному. Саме вони відіграють важливу роль в еволюції.
У лінивців ці генетичні зміни простежуються ще з періоду близько 30 мільйонів років тому. Це особливо зацікавило дослідників.
Найбільшу увагу привернули гени, пов’язані з мітохондріями — структурами, які забезпечують клітини енергією. Також вони впливають на обмін речовин.
Геномістка Каміла Маццоні з Інституту зоологічних і природоохоронних досліджень імені Лейбніца у Німеччині пояснила, що лінивці могли розвинути своєрідні генетичні “резервні системи”.
Саме вони, за словами вчених, допомагають компенсувати слабшу роботу мітохондрій і підтримують їхній повільний спосіб життя.
Дослідники припускають, що низькі енергетичні потреби клітин дозволили мутаціям накопичуватися без критичних наслідків. А “стрибаючі гени” могли створити альтернативні механізми для підтримки життєдіяльності.
Вчені наголошують, що деякі з цих генетичних послідовностей збереглися протягом 30 мільйонів років. Імовірно, вони виникли вже після того, як лінивці відокремилися від спільних предків із мурахоїдами та броненосцями.
На думку дослідників, вивчення лінивців може допомогти краще зрозуміти, як клітини ефективно використовують енергію. Це може мати значення і для медицини.