Румунські науковці витягли з крижаної печери мікроб, якому п’ять тисяч років, і виявили, що він протистоїть десяти сучасним антибіотикам. Знахідка одночасно насторожує і відкриває нові можливості, повідомляє Експерт з посиланням на Econews.
Команда з Румунської академії пробурила 25-метровий крижаний керн у печері Скерішоара, що зберігає близько 13 тисяч років кліматичної та мікробної історії. З шару, якому приблизно п’ять тисячоліть, дослідники виділили бактерію Psychrobacter SC65A.3 і повернули її до активного стану в лабораторії.
У випробуваннях мікроб виявився стійким до 10 із 28 антибіотиків восьми різних класів, якими лікарі регулярно лікують інфекції легенів, шкіри, крові та сечовивідних шляхів. Серед препаратів, яким бактерія чинила опір, — рифампіцин, ванкоміцин і ципрофлоксацин.
Геном SC65A.3 містить понад 100 генів, пов’язаних зі стійкістю до антибіотиків, і майже 600 генів із досі невідомими функціями. Водночас у тестах бактерія пригнічувала небезпечні патогени — золотистий стафілокок, кишкову паличку та клебсієлу пневмонії.
Співавторка дослідження Крістіна Пуркаря назвала штам відкриттям із подвійним змістом. З одного боку, він підтверджує, що стійкість до антибіотиків виникла в природі задовго до появи сучасної медицини. З іншого — великий набір невивчених генів робить його потенційним джерелом нових протимікробних препаратів.
Занепокоєння вчених пов’язане і з кліматичними змінами. Танення льодовиків і вічної мерзлоти може поступово вивільняти подібні мікроби або їхню ДНК у річки та ґрунти. ВООЗ підрахувала, що бактеріальна антимікробна резистентність стала прямою причиною близько 1,27 мільйона смертей у 2019 році та опосередковано сприяла майже п’яти мільйонам смертей по всьому світу.