Дослідники запропонували незвичний спосіб захисту Землі від потужних сонячних бур. Для цього планують створювати штучну плазмову завісу, яка посилюватиме природний магнітний щит планети.
Про це пише Space.com.
Команда науковців під керівництвом Браяна Волша з Бостонського університету представила концепцію StormWall. На відміну від сучасних систем моніторингу, вона має не лише прогнозувати сонячні бурі, а й активно зменшувати їхній вплив ще до зіткнення із Землею.
Сьогодні головним захистом планети залишається магнітосфера — природна магнітна оболонка, яка відхиляє значну частину заряджених частинок та випромінювання від Сонця. Проте під час особливо потужних сонячних викидів частина енергії все ж проникає до навколоземного простору та спричиняє геомагнітні бурі.
Однією з причин цього є явище магнітного перез’єднання. Якщо магнітні поля сонячного вітру збігаються з магнітним полем Землі певним чином, між ними утворюється своєрідний канал, через який енергія потрапляє всередину магнітосфери.
Для боротьби з цим ефектом дослідники пропонують вивести на геосинхронну орбіту шість супутників. Вони перевозили б спеціальні речовини — барій, літій, натрій або кальцій.
Детальний опис проєкту був опублікований 2 червня 2026 року в журналі Space Weather. Після отримання сигналу про наближення небезпечної сонячної бурі супутники випускатимуть свій вантаж у космос.
Під впливом сонячного світла ці речовини швидко іонізуватимуться та перетворюватимуться на плазмову хмару. Далі вона переміщуватиметься до межі магнітосфери з боку Сонця та створюватиме додатковий захисний бар’єр.
За задумом авторів, така завіса ускладнить процес магнітного перез’єднання та не дозволить значній частині енергії бурі проникнути до Землі. У результаті інтенсивність геомагнітного шторму може суттєво зменшитися.
Для перевірки концепції команда змоделювала знамениту геомагнітну бурю травня 2024 року. Один сценарій показував розвиток подій без захисту, інший — із застосуванням StormWall.
Результати виявилися обнадійливими. За оцінками дослідників, система не здатна повністю зупинити сонячну бурю, але може знизити її потужність більш ніж на 50%.
Це дозволило б значно зменшити ризики для супутників, GPS-систем, телекомунікаційної інфраструктури та електромереж.
Водночас проєкт має й серйозні виклики. Для створення захисної плазмової хмари супутникам доведеться перевозити обсяг речовини, який можна порівняти з вантажем дванадцяти нафтових цистерн.
Крім того, після використання запасів система фактично стане одноразовою. Для повторного застосування знадобиться нова місія з поповненням ресурсів.
Попри це, автори вважають, що розвиток космічної індустрії робить такий підхід реалістичним. На їхню думку, збитки від надпотужних сонячних бур можуть виявитися значно більшими, ніж витрати на створення подібного захисту.
За розрахунками команди, плазмова хмара залишатиметься біля Землі лише близько шести годин, після чого сонячний вітер віднесе її в космос. Тому ризик довготривалого забруднення навколоземного простору оцінюють як низький.