Науковці з’ясували, що серце пустелі Атакама висохло набагато раніше, ніж вважали досі. Нові дані показали, що екстремальна посуха там почалася ще до формування Анд.
Про це пише Live Science.
Дослідники заявили, що гіперпосушливе ядро пустелі Атакама сформувалося приблизно на 20 мільйонів років раніше, ніж це передбачали попередні моделі.
Раніше вчені вважали, що цей процес стартував 15–20 мільйонів років тому. Саме тоді, за старою версією, почали формуватися Анди, а біля узбережжя Чилі встановилися холодні океанічні течії.
Однак нове дослідження змінило картину. Воно показало, що надзвичайно сухі умови в центрі Атаками існували вже близько 40 мільйонів років тому.
Співавтор роботи Бенедикт Ріттер-Прінц із Кельнського університету заявив, що ці результати змушують по-новому подивитися на появу екстремально сухих кліматичних зон.
За його словами, гіперпосушливе ядро пустелі могло сформуватися ще в середньому або пізньому еоцені — між 47,8 і 33,9 мільйона років тому.
Пустеля Атакама займає площу близько 130 тисяч квадратних кілометрів і вважається одним із найсухіших місць на планеті.
На сході її закривають Анди, які блокують вологу з Атлантики. Із заходу природний бар’єр не дає проникати волозі з тихоокеанських туманів.
У центральній частині пустелі щороку випадає менш ніж 5 міліметрів опадів.
Науковці пояснюють, що така нестача дощів майже зупиняє ерозію. Через це там роками накопичується пухкий гіпсовий ґрунт, схожий на борошно.
Коли цей шар досягає певної товщини, він починає вбирати воду, залишаючи поверхню майже незмінною протягом мільйонів років.
Під час нового дослідження вчені зібрали кварцові камінці з різних ділянок центральної Атаками. Ці мінерали добре витримують вивітрювання та вплив вітру.
Далі фахівці виміряли вміст ізотопів неону та берилію. Йдеться про космогенні нукліди — речовини, які утворюються після ударів космічних променів по поверхні Землі.
Близько 24% зразків показали значно вищий рівень цих ізотопів, ніж очікували вчені. Це означає, що вони перебували на поверхні набагато довше, ніж вважалося раніше.
Таким чином нові дані змістили дату початку посухи з міоцену на пізній еоцен — приблизно на 40 мільйонів років назад.