536 рік нашої ери історики вважають одним із найважчих періодів для людства. Через масштабну природну катастрофу значна частина світу майже 18 місяців жила під щільною завісою пилу та попелу.
Про це пише History.
За даними дослідників, у 536 році Європу, Близький Схід і частину Азії накрив густий серпанок, через який Сонце втратило звичну яскравість. Наслідки цього явища відчувалися близько півтора року.
Науковці пов’язують катастрофу з потужним виверженням вулкана в Ісландії. Величезна кількість попелу потрапила в атмосферу та поширилася по всій Північній півкулі.
Тривалий час описи тих подій вважали перебільшенням хроністів. Проте наприкінці XX століття вчені дослідили річні кільця дерев і знайшли докази різкого похолодання саме в цей період.
Результати досліджень показали, що температура в окремих регіонах Європи та Азії різко впала. У Китаї навіть фіксували сніг посеред літа.
За оцінками науковців, літні температури були приблизно на 20 градусів Цельсія нижчими за звичайні показники. Таке похолодання призвело до неврожаїв і серйозних проблем із продовольством у багатьох регіонах.
Матеріали про ці події також були опубліковані в журналі *Antiquity*. Дослідники вважають, що кліматичні зміни того часу могли мати довготривалі наслідки для розвитку цивілізацій.
Історик Гарвардського університету Майкл Маккормік назвав 536 рік “початком одного з найгірших періодів для життя людей”. На його думку, цей рік цілком може претендувати на звання найгіршого в історії людства.