У Колорадо (США) палеонтологи дослідили надзвичайно рідкісну доріжку слідів динозавра, що утворює петлю. Аналіз 130 відбитків вказав на те, що гігантська істота могла мати серйозну травму або від чогось ухилялася.
Про це повідомляє Fox News.
Науковці припускають, що їм вдалося знайти сліди динозавра, який пересувався з кульгавістю. Про це свідчать скам’янілі відбитки лап, що пролежали в товщі каменю понад 150 млн років. Згідно з пресрелізом Університету Квінсленда від 25 листопада, австралійські дослідники повідомили: унікальне відкриття зробили на давньому слідовищі поблизу міста Оурей у штаті Колорадо.
Доріжка слідів має довжину понад 310 футів (близько 94 м) і налічує приблизно 130 відбитків. Їх залишив, імовірно, чотириногий динозавр-довгоший із групи зауроподів.
Палеонтолог з Університету Квінсленда Ентоні Роміліо наголосив, що подібні довгі та закручені слідовища є надзвичайною рідкістю, назвавши знахідку «дуже рідкісною».
«Слідовища, які повертають, трапляються ще рідше. А слідовища, що утворюють петлю, — таких у світі відомо лише два: одне в Колорадо й одне в Китаї. Однак китайське було знищене зсувом порід. Тож цей об’єкт залишається єдиним збереженим петлеподібним слідовищем динозавра у світі», — розповів Роміліо.
Хоча дослідникам не вдалося точно визначити вид динозавра, вчений зазначив, що в той геологічний період на території сучасного Колорадо мешкали, зокрема, Camarasaurus і Diplodocus.
«Camarasaurus умовно можна порівняти з „переднім приводом“: основна вага припадала на плечі та передні кінцівки, тому відбитки передніх лап часто глибші за сліди задніх. Diplodocus, натомість, був схожий на „задній привід“ — вага зосереджувалася в ділянці тазу, тож глибшими є сліди задніх кінцівок, а не передніх», — розповів палеонтолог.
Причини можливої кульгавості динозавра наразі залишаються нез’ясованими. Чи могла вона бути наслідком сутички з іншим хижаком або представником свого виду — невідомо.
«Визначити, чи були поблизу інші динозаври в той момент, складно. Як палеонтологи, ми працюємо в межах наявних доказів, і в цьому разі дані поки що не свідчать про конфронтацію чи взаємодію з іншим динозавром. Водночас петлеподібна траєкторія руху є незвичною… припущення, що той, хто залишив сліди, міг від чогось ухилятися, виглядає привабливою, хоча й спекулятивною інтерпретацією», — розповів Роміліо.
За його словами, відбитки лап і слідовища формуються виключно за життя тварин і дають унікальне уявлення про те, як давні істоти ходили чи бігали — на відміну від кісткових решток.
«З погляду вимірювання параметрів слідовищ, такі довгі доріжки дають нам змогу навіть проводити статистичний аналіз. Оцінюючи різницю між кроками, зробленими лівою та правою ногою, ми виявили статистично значущу відмінність у понад 130 відбитках. Різниця була очевидною, але чи була вона наслідком давньої травми, що спричинила стійку кульгавість, чи просто перевагою однієї сторони — це лише припущення. Щоб знати напевно, нам знадобилася б машина часу», — розповів палеонтолог.
Він також звернув увагу, що унікальне місце було виявлене не фахівцями, а звичайними мешканцями регіону.
«Петлеподібне слідовище було відоме мешканцям ще від середини 1950-х років. Воно було доступним, часто відвідуваним і тихо цінувалося задовго до того, як потрапило в науковий обіг. Лише значно пізніше про це місце офіційно повідомили дослідникам, а перше наукове дослідження було проведене приблизно п’ять років тому», — розповів учений.
Як пояснив Роміліо, значна протяжність таких слідовищ ускладнює їхнє вивчення з практичного боку. Втім, сучасні цифрові технології дозволяють аналізувати їх «з набагато більшою точністю й повнотою, ніж це було можливо раніше».