Поблизу Більського городища на Полтавщині археологи дослідили незвичайне поховання віком близько 2500 років. Найбільшу увагу вчених привернув рідкісний шкіряний головний убір, аналогів якому майже немає у скіфській культурі.
Про це пише Arkeonews.
У некрополі Скоробір, розташованому біля Більського городища, археологи виявили парне поховання чоловіка віком 30–40 років і молодої жінки віком від 18 до 22 років. Хоча курган раніше пограбували, у ньому залишилися цінні артефакти.
Біля жінки знайшли залишки шкіряної шапки та пояса, прикрашених численними бронзовими бляшками. Також у могилі виявили бронзове дзеркало, гральні кості, чорнолощену чашу, рогове блюдо та елементи дерев’яної посудини.
На думку дослідників, такий набір речей свідчить про високий статус похованої та її можливий зв’язок із ритуальними практиками.
Найбільш незвичайною знахідкою стала шкіряна шапка у формі низького циліндра з пласким верхом. Вона нагадує традиційний хорватський головний убір “ліка” та виконана в техніці, яка майже не зустрічається у Скіфії.
Замість золота для оздоблення використали дрібні бронзові пластини, закріплені на шкіряній основі. Археологиня Ірина Шрамко зазначає, що така технологія характерна для культури Гальштатського кола, поширеної в Центральній Європі в ранньому залізному віці.
Дослідження показало, що пояс був виготовлений за тією ж технологією, що й головний убір. Внутрішня частина шапки мала спеціальну шкіряну підкладку для захисту голови від металевих кріплень.
Особливо складним виявилося збереження артефактів. Через крихкість шкіри предмети довелося вилучати разом із ґрунтом. Після контакту з повітрям матеріал почав швидко руйнуватися.
Реставратори Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України Сергій Омельнюк та Володимир Болотін проводили стабілізацію знахідок безпосередньо під час польових робіт. У результаті їм вдалося зберегти структуру артефактів.
Не менш важливі результати дав генетичний аналіз останків, проведений в Університеті Тарту в Естонії. Дослідники встановили спорідненість жінки з населенням Центральної Європи, зокрема з племенами яподів, які проживали на території сучасної Хорватії.
Науковці наголошують, що це може свідчити про активні контакти, міграції або шлюбні зв’язки між населенням Центральної Європи та мешканцями району Більського городища понад 2500 років тому.
Більське городище вважається одним із найбільших центрів ранньої залізної доби у Східній Європі. Частина дослідників пов’язує його з легендарним містом Гелон, яке описував давньогрецький історик Геродот.
Наразі знайдені артефакти планують внести до Державного реєстру національного культурного надбання України. Після завершення всіх процедур вони стануть частиною музейної експозиції в Полтаві.