Археологи звернули увагу на стародавню цивілізацію Мохенджо-Даро, розвиток якої відбувався без явних ознак влади еліт. Вчені заявляють, що місто мало складну інфраструктуру, але не залишило слідів палаців, монументальних гробниць чи царських резиденцій.
Про це повідомляє 24 канал.
Мохенджо-Даро було одним із найбільших центрів Індської цивілізації, яка існувала приблизно 4 тисячі років тому на території сучасного Пакистану.
Археологи зазначають, що місто мало продумане планування, систему водовідведення, громадські лазні та складну міську інфраструктуру. Водночас дослідники не знайшли там очевидних ознак жорсткої соціальної нерівності.
Учені звертають увагу, що в Мохенджо-Даро немає величезних палаців, царських усипальниць чи монументів, які зазвичай пов’язують із владою правлячих еліт в інших стародавніх цивілізаціях.
На думку дослідників, це може свідчити про іншу модель організації суспільства, де ресурси та управління були розподілені більш рівномірно.
Археологи наголошують, що Індська цивілізація досі залишається однією з найзагадковіших у світі. Її писемність досі не вдалося повністю розшифрувати, тому багато аспектів життя мешканців залишаються невідомими.
Вчені вважають, що досвід Мохенджо-Даро може змінити уявлення про те, як саме розвивалися перші великі людські цивілізації.