Комахи можуть здаватися надокучливими та шкідливими істотами, без яких наше життя було б кращим. Але насправді все із точністю до навпаки. Наш світ, яким ми його знаємо, у дуже значній мірі залежить від існування комах. А от що справді погано – це те, що останніми десятиліттями комахи, здається, почали вимирати. Принаймні деякі види, повідомляє науковий вісник Earth.com.
Довготривале наукове дослідження, яке почалося ще у 1970-х роках, свідчить про вражаюче скорочення сукупної біомаси комах – приблизно на 50%.
Дослідники з Університету Юліуса-Максиміліана Вюрцбурга (Німеччина) провели масштабне дослідження у 179 місцях в Баварії. Їхні висновки пропонують моторошний погляд на світ, де комахи борються за виживання в умовах швидкої зміни умов існування.
Особливу тривогу у дослідників викликає скорочення популяції бджіл, які є важливою ланкою у життєвому циклі багатьох рослин, зокрема і господарських. Дослідники фіксують скорочення різноманітності бджіл в усіх типах середовища існування, від міст до луків. Але якщо у лісах бджоли більш-менш адаптувалися до спеки та зберегли свої популяції, то у містах ситуація значно гірша. Популяції міських бджіл скоротилися на 65%, що є катастрофою для міських рослин, залежних від запилення комахами.
Доктор Крістіна Гануза, біолог, що працює над проєктом, наголосила що критичну роль тут, вочевидь, зіграли нічні температури, які в містах значно вищі, ніж у дикій місцевості. Тобто бджоли не можуть уникнути спеки ані вдень, ані вночі, що стає для них смертельною пасткою.
Для сільського господарства небезпекою є скорочення кількості не тільки бджіл, але й комах-хижаків, які контролюють популяції комах-шкідників. Дослідники виявили, що ситуація залишається більш-менш стабільною там, де сільгоспугіддя перемішані із природними ландшафтами.
Дослідники наголошують на важливості поєднання природних середовищ існування в межах міських та сільськогосподарських районів. Без зелених коридорів комахи втрачають не лише свої домівки, а й шляхи до виживання.
Коли комахи зникають, наслідки поширюються назовні. Бджоли зникають, а квіти залишаються без запилення. Популяції хижаків скорочуються, а шкідники безконтрольно розмножуються. Наслідком стає порушення харчових ланцюжків, що ставить під загрозу стабільність цілих екосистем.