NASA оприлюднило нові зображення космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST), які дають уявлення про майбутню долю Сонячної системи. За оцінками вчених, приблизно через п’ять мільярдів років наше Сонце розшириться до стадії червоного гіганта, що призведе до знищення Землі, пише Daily Mail.
Як пояснюють астрономи, у фінальній фазі свого життя Сонце або поглине Землю, або розірве її потужними гравітаційними силами, після чого залишить по собі хмару газу та пилу – матеріал для формування нових планет.
Що показав телескоп Джеймса Вебба
На знімках JWST зображена туманність Хелікс, розташована приблизно за 650 світлових років від Землі. Вона є залишком зірки, подібної до Сонця, яка вичерпала своє паливо тисячі років тому. За даними NASA, ці зображення дають “близьке уявлення про можливу долю нашого Сонця та його планетної системи”.
Всередині газового кільця шириною близько трьох світлових років астрономи зафіксували складні структури, що утворилися після руйнування зірки. Інтенсивне випромінювання білого карлика в центрі туманності освітлює ці хмари, дозволяючи простежити процес зоряної трансформації.
Як помирає зоря, подібна до Сонця
Протягом мільярдів років зірки на кшталт Сонця перебувають у стабільній фазі, спалюючи водень у ядрі. Коли запаси водню вичерпуються, зоря починає колапсувати, запускаючи нові реакції синтезу гелію у вуглець.
Це спричиняє різке розширення зовнішніх шарів – зоря стає червоним гігантом, збільшуючись у сотні разів. Зрештою її ядро стискається до стану білого карлика, а оболонка відокремлюється й утворює планетарну туманність.
Саме таку стадію, за прогнозами науковців, переживе й наше Сонце.
Доля Землі і шанс для нового життя
Дослідження показують, що великі планети на близьких орбітах, подібні до Землі, майже не виживають поруч із червоними гігантами. У міру розширення Сонця Земля або випарується від екстремального нагрівання, або буде зруйнована припливними силами.
Водночас астрономи наголошують: цей процес – не лише про знищення. За словами професорки Джанет Дрю з Університетського коледжу Лондона, збагачений хімічними елементами пил і газ з оболонки зорі потрапляє в міжзоряне середовище.
Саме з цього матеріалу можуть утворитися нові зірки та планети, здатні підтримувати складне життя.
“Йдеться про те, звідки береться матеріал, необхідний для формування кам’янистих планет і життя на основі вуглецю”, – пояснює Дрю.
Таким чином, хоча Земля приречена зникнути разом із фінальною еволюцією Сонця, її матерія може стати частиною наступного покоління світів у галактиці.