Науковці попереджають, що на півдні Африки зіткнення людей і слонів ставатимуть дедалі частішими. Причинами називають розширення полів, зростання населення та дефіцит води через зміну клімату.
Про це йдеться у дослідженні в журналі PNAS Nexus.
Роботу провели фахівці Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі, Університету Намібії та Міністерства довкілля, лісового господарства і туризму Намібії. Вони проаналізували відкриті дані про сутички людей і слонів за 2004–2020 роки в Намібії, Ботсвані, а також в окремих районах Анголи та Замбії.
Головними причинами загострення вчені назвали швидке зростання чисельності населення, активне освоєння нових земель та дедалі відчутнішу нестачу води через кліматичні зміни. Моделювання за допомогою алгоритмів машинного навчання показало тривожну перспективу.
Якщо ці тенденції збережуться, до 2085 року площа територій з високим ризиком конфліктів може зрости на 33–100%. Тобто небезпечні зони здатні розширитися вдвічі.
Популяція африканських саванних слонів останніми роками поступово відновлюється після десятиліть браконьєрства. Водночас їхнє природне середовище скорочується через будівництво доріг, парканів і розвиток сільського господарства.
Через це тварини все частіше заходять до населених пунктів, знищують посіви, псують інфраструктуру, нападають на худобу, а іноді становлять загрозу й для самих людей. У відповідь місцеві громади нерідко вимагають відстрілу слонів, що підриває природоохоронні програми.
Особливе занепокоєння викликає регіон Замбезі на сході Намібії. Це водночас важливий міграційний коридор для слонів і територія, де швидко розширюються фермерські господарства. Саме тут, за прогнозами, кількість сутичок зростатиме найшвидше.
Наразі у країнах півдня Африки під охороною перебувають майже 300 тисяч слонів. Дослідники наголошують, що цей успіх можна втратити без продуманого планування земель.
На їхню думку, під час розвитку сільського господарства та інфраструктури важливо залишати достатньо природних територій для міграції тварин. Це водночас захистить громади, збереже біорізноманіття та допоможе уникнути подальшого загострення.