Науковці вперше зафіксували активність мозку людини в останні секунди до та після зупинки серця. Отримані дані можуть допомогти краще зрозуміти природу навколосмертних переживань, хоча самі дослідники закликають не робити остаточних висновків.
Про це пише EgészségKalauz.
Унікальне спостереження стало можливим завдяки випадку з 87-річним чоловіком, який проходив лікування після важкого падіння. Через епілептичні напади лікарі безперервно контролювали активність його мозку за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ).
Під час одного із записів у пацієнта раптово зупинилося серце. Попри спроби реанімації, чоловік помер, однак апаратура продовжувала фіксувати мозкову активність. Загалом дослідникам вдалося записати близько 15 хвилин даних, з яких особливу цінність становили приблизно 30 секунд до зупинки серця та 30 секунд після неї.
Аналіз показав різке зростання активності гамма-хвиль перед смертю. У здоровому мозку такі хвилі пов’язують із процесами пам’яті, концентрації уваги, свідомого мислення та сновидінь.
На думку авторів дослідження, це може допомогти пояснити розповіді людей, які пережили клінічну смерть і стверджували, що перед ними «промайнуло все життя». Науковці припускають, що важливу роль у цьому процесі може відігравати гіпокамп — ділянка мозку, відповідальна за формування та відтворення спогадів.
Крім гамма-хвиль, дослідники також зафіксували зміни в активності дельта-, тета-, альфа- та бета-хвиль. Це свідчить про те, що після зупинки серця мозок не припиняє роботу миттєво, а проходить складний біологічний процес.
Водночас не всі фахівці погоджуються з таким трактуванням результатів. Частина неврологів вважає, що сплеск мозкової активності міг бути пов’язаний не зі спогадами чи усвідомленням, а з реакцією нейронів на гостре кисневе голодування або наслідками епілептичної активності.
Автори дослідження також наголошують, що висновки ґрунтуються лише на одному клінічному випадку пацієнта з ушкодженим мозком. Тому поки що неможливо стверджувати, що аналогічні процеси відбуваються у всіх людей.
Попри це, дослідження вважають важливим кроком у вивченні біологічних механізмів навколосмертних переживань. Воно також може вплинути на подальші дослідження людської свідомості та етичні підходи у сфері донорства органів.
