Найвищі гори світу перестали бути непорушною крижаною твердинею. Через аномальне потепління рослинність пробивається там, де раніше панували лише мороз і скелі.
Вчені попереджають, що межа флори щороку повзе вгору, загрожуючи водному циклу всієї Азії. Про це свідчать результати дослідження вчених з Ексетерського університету, опубліковані в журналі Ecography.
Аналіз супутникових знімків за останні 20 років показав, що альпійські трави та чагарники просуваються вгору зі швидкістю до 7 метрів щороку. Найбільш активно цей процес триває в Непалі, тоді як у районі Евересту межа рослинності стабільно піднімається на 1,4 метра за кожен рік.
Регіон Гімалаїв нагрівається швидше, ніж решта планети. Це буквально виганяє сніг із висот, які раніше вважалися мертвими.
Такі зміни несуть серйозну небезпеку для довкілля. Схили, які раніше відбивали сонячне світло, тепер вкриваються зеленню і поглинають більше тепла, що лише прискорює танення льодовиків.
Крім того, коріння нових рослин змінює здатність ґрунту утримувати вологу. Це може порушити живлення найбільших річок, від яких залежать сотні мільйонів людей нижче за течією.
Дрібні альпійські рослини, які раніше не враховували в прогнозах, стали ключовим фактором водної безпеки всього регіону. Дослідники наголошують, що Гімалаї є живою системою, яка реагує на зміни клімату швидше, ніж будь-коли в історії.
Поки в одних районах фіксують інтенсивне озеленення, у Бутані помітили пожовтіння. Це свідчить про складні й непередбачувані трансформації екосистеми, які змушують вчених переглядати старі кліматичні моделі.