Північний магнітний полюс продовжує рухатись і вчені кажуть, що не бачили нічого подібного. Він знаходився неподалік північного узбережжя Канади, але у 2000 роках рушив у бік Сибіру.
Це випливає із переглянутої моделі магнітного поля Землі (WMM), оприлюдненого на сайті Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США (NOAA). Ця модель буде актуальною до 2029 року.
Північний магнітний полюс – це умовна точка, в якій магнітне поле землі спрямоване під прямим кутом до поверхні. На відміну від географічного Північного полюса, що завжди чітко фіксований, магнітний постійно зміщується.
Причиною цього руху є рідкі метали навколо зовнішнього ядра Землі, які знаходяться у постійному русі через обертання Землі та теплову конвекцію. Цей рух створює електричний струм, який генерує магнітне поле нашої планети.
Магнітні полюси постійно рухаються, тому вченим доводиться постійно переглядати WMM. Ці дані використовуються в різних навігаційних системах, компасах, смартфонах, GPS або в резервних системах навігації кораблів і літаків.
Щонайменше 400 років магнітний північний полюс знаходився у територіальних водах Канади. Однак приблизно в 1830-х він почав рухатися і наразі змістився приблизно на 2250 кілометрів. При цьому останніми роками швидкість руху значно збільшилася — з 15 км на рік до 50-60 км на рік — а потім різко сповільнилася.
Фахівець з WMM із Британської геологічної служби Вільям Браун зазначив, що подібної поведінки магнітного полюса вчені ніколи раніше не спостерігали.
“Магнітна північ повільно переміщалася навколо Канади з 1500-х років, але за останні 20 років вона прискорилася у бік Сибіру, збільшуючи швидкість з кожним роком. Але приблизно п’ять років тому вона раптово сповільнилася з 50 до 35 км на рік, що є самим великим уповільненням швидкості, яке ми колись бачили”, — повідомив він.
Як повідомлялося раніше, вчені змогли змоделювати процес руху тектонічних плит за останні 1,8 мільярда років. Зараз існує багато моделей, які можуть показати, як рухалися континенти в давнину, проте жодна з них не показувала, як вигляд Землі виглядав у настільки віддалені часи.