Дикі кабани в Чорнобильській зоні є найбльш радіактивно забрудненими істотами з-поміж усіх великих тварин на цій території. Вченим нарешті вдалося пояснити цю аномалію, повідомляє науковий вісник IFL Science.
Зазначається, що з часом, який минав після катастрофи 1986 року, рівень радіаційного забруднення в Зоні ЧАЕС поступово знижується. Тож, наприклад, м’ясо тамтешніх оленів теж поступово ставало усе менш радіоактивним. Однак рівень радіоактивності м’яса чорнобильських кабанів залишався стабільним, що було загадкою без очевидної відповіді.
Радіоактивний парадокс у 2023 році розгадала група вчених з Віденського університету та Ганноверського університету Лейбніца. Вони детально вивчили походження радіонуклідів в м’ясі чорнобильських кабанів за допомогою найсучасніших технологій.
Коли вибухнув реактор Чорнобильської АЕС, у навколишнє середовище потрапила значна кількість цезію-137, радіоактивного ізотопу з періодом напіврозпаду трохи більше 30 років. Отже за останні десятиліття рівень радіації мав би зменшитися щонайменше вдвічі.
Саме це і відбувається в Чорнобильській зоні. Але чомусь не у випадку із м’ясом місцевих кабанів: воно залишається таким же радіоактивним, як і 30 років тому. Однак більш точні вимірювання показали, що підвищену радіоактивність кабанів забезпечує не тільки цезій-137, а й інший ізотоп – цезій-135, який має набагато довший період напіврозпаду. Раніше його не помічали, бо без складного обладнання його важко виміряти.
Однак виникає питання, чому кабани випромінюють цезій, а олені чи інші дикі тварини – ні. Вчені припускають, що причина криється в особливостях кабанячого раціону.
Чорнобильські кабани полюбляють гриби роду Elaphomyces, також відомі як оленячі трюфелі. Ці гриби ростуть на глибині від 20 до 40 сантиметрів під землею, куди радіонукліди просочується дуже повільно. Фактично цезій від аварії на ЧАЕС лише зараз дістався тієї глибини, на якій ростуть трюфелі.
Таким чином чорнобильські кабани примудрилися компенсувати зниження рівня радіації на поверхні тим, що дістають її з-під землі разом із грибами. Крім того, за словами вчених, певний внесок у загальний рівень радіоактивності кабанів вносить цезій, який потрапив в землю ще в 1960-х роках, коли в СРСР активно проводилися випробування ядерної зброї. Цезій від тих випробувань знаходять у м’ясі навіть тих кабанів, які живуть в Німеччині.
“Якщо скласти всі ці ефекти, можна пояснити, чому радіоактивність оленячих трюфелів — а згодом і кабанів — залишається відносно постійною протягом багатьох років”, — пояснив експерт із радіації, співавтор дослідження професор Георг Штайнхаузер.
Дослідження було опубліковано минулого року в журналі Environmental Science & Technology.