Міжнародна група астрономів під керівництвом Оксфордського університету оголосила про відкриття, яке докорінно змінює класифікацію екзопланет. Дослідження, опубліковане в журналі Nature Astronomy 16 березня 2026 року, описує планету L 98-59 d, що не вписується в жодну з відомих раніше категорій.
Замість того, щоб бути скелястою «суперземлею» або водним світом, L 98-59 d виявилася першим представником нового класу — газоподібних сірчистих планет із довговічними океанами магми.
Портрет «пекельного» світу L 98-59 d
Планета розташована за 35 світлових років від нас у сузір’ї Летючої Риби. Завдяки комбінації даних телескопа James Webb (JWST) та наземних обсерваторій, вчені реконструювали її дивовижну будову:
- Океан магми: Уся мантія планети перебуває в розплавленому стані. Глобальний океан рідкої лави сягає тисяч кілометрів углиб, аж до самого ядра.
- Низька щільність: Попри розміри (в 1,6 раза більша за Землю), планета має неочікувано малу масу. Раніше це вважали ознакою великої кількості води («світ-океан»), але виявилося, що таку легкість забезпечують величезні об’єми газів, розчинених у магмі.
- «Тухла» атмосфера: Спектральний аналіз виявив у верхніх шарах атмосфери значні концентрації сірководню ($H_2S$) та діоксиду сірки ($SO_2$). Це означає, що планета буквально пахне тухлими яйцями.
Хімічна фабрика під світлом зірки
Унікальність L 98-59 d полягає у постійному обміні речовин між надрами та небом. Океан магми слугує гігантським резервуаром сірки, яка поступово випаровується в атмосферу.
Під дією жорсткого ультрафіолетового випромінювання батьківської зірки (червоного карлика) в атмосфері відбуваються складні фотохімічні реакції, що перетворюють сірководень на інші сполуки. Цей процес триває вже близько 5 мільярдів років, підтримуючи щільну оболонку навколо планети, яка інакше давно б розсіялася в космосі.
Чому це важливо?
Раніше астрономи ділили малі екзопланети лише на два типи: кам’янисті (як Марс чи Земля) та водні (з крижаним чи рідким океаном). Відкриття L 98-59 d доводить, що Всесвіт значно різноманітніший. Цей «гарячий магматичний світ» може бути лише першим у цілій серії подібних об’єктів, які ми раніше класифікували неправильно.