Нове дослідження шведських науковців із Університету Умео виявило, що лід ефективніше, ніж рідка вода, вивільняє залізо з мінералів, що може пояснити зміну кольору арктичних річок.
Про це повідомляє New Atlas.
Протягом останніх років у річках Півночі спостерігають масове “помаранчевіння”, яке пов’язано з таненням вічної мерзлоти та викидом великих обсягів заліза з мінеральних відкладів. Такі води містять менше кисню, мають підвищену кислотність і становлять загрозу для риби та іншої живності.
Експерименти показали, що при температурі -10 °C лід виділяє більше заліза, ніж вода при +4 °C. Як пояснив співавтор роботи Жан-Франсуа Буалі, під час замерзання між кристалами льоду утворюються мікроскопічні “кишені” рідини, які діють як реактори – вони концентрують речовини і стають надзвичайно кислими, що пришвидшує реакцію з мінералами.
Дослідники вивчали мінерал ґетит у поєднанні з органічною кислотою та з’ясували, що найактивніше залізо вивільняється саме під час циклів заморожування й відтавання. При цьому прісна та солонувата вода посилюють процес, тоді як морська – пригнічує його.
За словами першого автора роботи Анджело Піо Себаалі, зі зростанням температури на планеті цикли “замерзання-відлиги” стають частішими, а отже, у водойми надходитиме ще більше заліза, що здатно серйозно вплинути на якість води та екосистеми у величезних регіонах.