Цього місяця міжнародна група вчених намагається встановити датчики на льодовику Туейтса і навколо нього. Цей льодовик – один з найнестабільніших у світі, його часто називають”льодовиком Судного дня” Антарктиди. Якщо він обвалиться, рівень Світового океану підніметься більш ніж на півметра.
Саме сьогодні частина команди на самому льодовику спробує опустити оптоволоконний кабель через свердловину глибиною майже в кілометр у лід, ближче до лінії заземлення льодовика, де океан підмиває його знизу, пише The Atlantic. Тим часом інша частина групи, що працює з борту південнокорейського криголама RV Araon, планує скинути ще один кабель, по якому робот буде спускатися до скелястої морени в морі Амундсена.
Дані, зібрані датчиками протягом наступних двох років, заповнять прогалини в фундаментальних знаннях про Туейтс. А ще вони визначать долю зухвалої ідеї уповільнити його загибель.
Підводна стіна проти теплої течії
Прямо зараз тепла вода ледь переливається через підводний гребінь (морену), а потім стікає по каньйону морського дна до основи льодовика. Якби ця природна гребля була трохи вищою, вона могла б заблокувати теплі течії. Використовуючи дані про швидкість течій і температуру води, вчені та інженери змоделюють, чи зможе гігантська “завіса” на вершині морени відвести теплу воду від основи льодовика – і чи можливо взагалі побудувати таку конструкцію.
Щоб запобігти катастрофі таким способом, буде потрібна колосальна споруда: сама завіса повинна бути висотою до 150 метрів і довжиною 80 кілометрів. Але місцеві умови знаходяться в такій крихкій рівновазі – “на лезі ножа”, сказав кліматолог з Нью-Йоркського університету і учасник проекту Seabed Curtain Девід Холланд. Він і деякі інші вчені вірять, що втручання може змінити долю льодовика.
“Ідея про те, що існує “чистий вихід” з кліматичної кризи – людям потрібно перестати на це сподіватися. Світ обере те рішення, яке буде найменш жорстоким”, – підкреслив Холланд.
Від фантастики до реальності
Кілька років тому проект завіси був маргінальною ідеєю, яку гляціолог Джон Мур з Лапландського університету і пара його однодумців запропонували в серії статей. Геоінженерія, покликана боротися з симптомами зміни клімату, не сповільнюючи його самого, була “чорною міткою” в спільноті гляціологів.
Тепер же все більше вчених починають вважати цільові втручання в клімат неминучими. Проект завіси і як мінімум одна конкуруюча ідея щодо уповільнення танення Туейтса вже зібрали мільйони доларів – не тільки від прихильників геоінженерії, але і від традиційних філантропічних фондів.
Геоінженерія, яка також може включати видалення вуглекислого газу з океану і розпилення аерозолів у стратосфері для затемнення сонця, набирає прихильників частково тому, що декарбонізація йде недостатньо швидко. Минулої осені ООН оголосила, що протягом наступного десятиліття глобальні температури, ймовірно, перевищать доіндустріальний рівень більш ніж на 1,5°C – поріг, якого прагнула уникнути Паризька угода.
Маріанна Хаген, колишня заступниця міністра закордонних справ Норвегії, зізналася, що довгий час вважала геоінженерію “науковою фантастикою, на яку не варто витрачати час”. Але війна в Україні змінила риторику навколо неї:
“Енергетична безпека вийшла на перший план, і ніхто більше не говорив про енергоперехід. Я опинилася в таборі Джона [Мура] в основному від відчаю, тому що не бачила безпечного шляху для майбутніх поколінь без необхідних досліджень цих рішень типу “пластир”, що дозволяють виграти час”.
У 2024 році вона стала співкерівником проекту “Завіса”. Проект швидко отримав фінансування від некомерційних організацій Outlier Projects (очолюваної колишнім керівником Meta) і Фонду Тома Вільгельмсена.
Ціна бездіяльності
Інша група, Arête Glacier Initiative, досліджує ідею “приморожування” Туейтса до корінної породи шляхом відкачування змащувальної талої води з-під його основи. Ще одна ініціатива, Real Ice, намагається закачувати морську воду на арктичний лід, щоб зробити його товстішим.
“Це дуже локалізовані втручання заради глобальної вигоди”, – каже Брент Мінчеу, геофізик з Калтеха.
Вчені згодні: без втручання відступ Туейтса прискориться в наступному столітті, і льодовик в кінцевому підсумку впаде. А Туейтс працює як пробка для Західно-Антарктичного крижаного щита, який містить достатньо води, щоб підняти рівень моря майже на 5 метрів. Ціна локальних втручань, за словами прихильників, меркне в порівнянні з вартістю будівництва дамб навколо великих міст.
Мур і його колеги підрахували, що установка завіси може обійтися в $40–80 млрд (плюс $1–2 млрд на рік на обслуговування), тоді як адаптація до підвищення рівня моря буде коштувати приблизно $40 млрд на рік. Так чи інакше, нам доведеться щось будувати, щоб боротися з морем.
Критика та етика
Однак багато хто в науковому співтоваристві, як і раніше, категорично не згоден ні з пропозиціями щодо геоінженерії, ні з самим обґрунтуванням їх розгляду. У недавній статті полярний гляціолог Мартін Зігерт з Ексетерського університету та 41 співавтор детально пояснили, чому проект завіси та інші ідеї технічно неможливі, занадто дорогі та потенційно небезпечні для екосистем. Головний аргумент: ці ідеї – небезпечне відволікання від декарбонізації.
Тед Скамбос, гляціолог, який керував великим американо-британським дослідженням Туейтса, раніше з обережністю підтримував дослідження геоінженерії. Але тепер він категорично проти.
“Ми абсолютно не повинні фінансувати або підтримувати зусилля, або навіть тести методів пом’якшення втрати льоду. Натомість дослідження повинні залишатися зосередженими на скороченні використання викопного палива”, – написав він.
Прихильники геоінженерії вважають опонентів настільки ж короткозорими.
“Просто документувати зміни кріосфери – це все одно, що вибирати найкраще місце на “Титаніку”, щоб послухати останню мелодію оркестру, поки корабель йде на дно. Вивчення геоінженерних втручань – це спуск на воду рятувальних шлюпок”, – каже Мур.
На його думку, навіть якщо декарбонізація відбудеться завтра, це не обов’язково врятує Туейтс від колапсу.
Наскільки далеко ми готові зайти, щоб зберегти льодовики в пізнаваному вигляді, поки світ працює над декарбонізацією – питання відкрите. Але Девід Холланд готовий передбачити результат цих дебатів.
“Перенесімося на 1000 років уперед – Земля буде геоінженерною. Весь клімат буде регулюватися як у “розумному будинку”, без питань. Якщо людство виживе, воно просто зробить це”, – сказав він.
Останні відкриття, технологічні прориви, дослідження та інновації, що змінюють світ. Дізнавайтеся про найважливіші досягнення в галузях фізики, біології, космосу й медицини – у розділі «Наука».