Австралійські дослідники через 120 років після знахідки нарешті встановили приналежність кісток, знайдених у печері Фоул Ейр. Виявилося, що в минулому на території сучасної Вікторії мешкали гігантські єхидни Megalibgwilia owenii, які були вдвічі більшими за своїх сучасних родичів.
Рештки цих істот знайшли ще на початку XX століття, але вони десятиліттями чекали на детальне вивчення в музейних архівах. Нове дослідження не лише підтвердило існування виду, а й розширило його відомий ареал на 1000 кілометрів.
Могутні лапи та дієта з личинок
Назва виду Megalibgwilia поєднує грецьке «мега» (великий) та слово «лібгвіл», що мовою корінних народів означає «єхидна». Останні дослідження дозволили вченим реконструювати вигляд та спосіб життя цієї тварини:
Довжина тіла сягала одного метра, а вага — близько 15 кілограмів, що можна порівняти з вагою чотирирічної дитини. Будова кісток вказує на те, що ці єхидни були набагато потужнішими за нинішніх особин.
На відміну від сучасних єхидн, які полюють на термітів та черв’яків, гігантська єхидна Оуена, ймовірно, розривала міцними пазурами трухляві колоди. Її основною здобиччю були великі личинки жуків та молі, що вимагало значно більшої фізичної сили.
Загадки австралійської мегафауни
У печері Фоул Ейр гігантські єхидни мешкали по сусідству з іншими дивовижними істотами минулого: хижими сумчастими левами та велетенськими палорхестидами. Це свідчить про надзвичайно багату та специфічну екосистему стародавньої Австралії.
Наразі вчені планують перевірити інші знайдені кістки в регіоні Вікторія. Дослідники підозрюють, що там міг мешкати ще один, досі невідомий науці вид великих єхидн, або ж Megalibgwilia owenii мала неймовірну здатність адаптуватися до різних природних умов.