Міжнародна група дослідників вирахувала точні координати виникнення магнітного поля Сонця. Виявилося, що воно зароджується не на поверхні, а в глибокому шарі — тахокліні, розташованому за 200 тисяч кілометрів під фотосферою. Як повідомляє Експерт із посиланням на Space.com, саме ця зона є джерелом колосальної енергії, що б’є по Землі сонячними спалахами.
Тахоклін — це тонка перехідна область між ядром зірки та її зовнішньою оболонкою. У цій точці потоки плазми обертаються з різною швидкістю, створюючи гігантське магнітне «динамо». Раніше вчені помилково вважали, що цей процес відбувається набагато ближче до поверхні або охоплює всю товщу конвективної зони.
30 років спостережень за надрами Сонця
Аналіз базується на багаторічних даних обсерваторії SOHO (NASA-ESA) та глобальної мережі телескопів GONG. Вчені фіксували звукові хвилі, що проходять крізь Сонце кожні 45–60 секунд, використовуючи їх як ультразвук. Це дозволило побачити структуру плазми за 200 000 км від поверхні, яка раніше була недоступною для прямого вивчення.
Дослідники виявили обертові смуги плазми, що утворюють характерний «візерунок метелика». Цей рух повністю збігається з 11-річним циклом сонячної активності та появою плям на поверхні. Фактично, кожна магнітна буря починає свій шлях із цієї віддаленої зони, роками пробиваючись до фотосфери.
Прорив у прогнозуванні космічної негоди
Це відкриття радикально змінює підхід до захисту земної інфраструктури від сонячних ударів. Попередні моделі прогнозування часто давали збій, оскільки ігнорували процеси в тахокліні. Тепер фізики наполягають на включенні даних про глибокий «генератор» до всіх розрахунків сонячної активності.
Магнітні бурі загрожують роботі супутників, систем навігації та енергомереж по всьому світу. Розуміння того, як працює внутрішній механізм Сонця, дозволить людству виграти критично важливий час для підготовки. Це знання — наш головний інструмент захисту цифрової цивілізації від непередбачуваних викидів радіації.