Вчені підтвердили, що Юпітер повністю виправдовує статус планети-громовержця. Останні дані з зонда Juno та телескопа Hubble шокували астрономів: розряди блискавок на газовому гіганті щонайменше у 100 разів перевищують за силою будь-який земний шторм. Як повідомляє Експерт із посиланням на IFLScience, деякі спалахи можуть виявитися потужнішими за наші у 10 000 разів.
Тривалий час активна погода Юпітера заважала вченим розгледіти джерела електричних розрядів. Проте у 2021-2022 роках у Північному екваторіальному поясі планети настало рідкісне затишшя. Це дозволило дослідникам сфокусувати всі наявні прилади на конкретних штормах і вперше точно виміряти їхню нищівну енергію.
Унікальні дані зонда Juno
Космічний апарат Juno, що перебуває на орбіті Юпітера з 2016 року, фіксує не самі спалахи, а мікрохвильові імпульси від розрядів. Завдяки комбінації даних із космічних та наземних аматорських телескопів, вчені змогли локалізувати епіцентри штормів. Отримані результати стали вікном у розуміння того, як працює екстремальна атмосфера найбільшої планети Сонячної системи.
Головна відмінність полягає в механізмі конвекції, яка перемішує тепло в атмосфері. Оскільки повітря на Юпітері складається переважно з водню, воно набагато важче за земне, коли насичене вологою. Через це планеті потрібно накопичити колосальну кількість внутрішнього тепла, перш ніж сформується шторм, здатний породити блискавку.
Загадка гігантських розрядів
Провідний автор дослідження Майкл Вонг зазначає, що енергія юпітеріанських блискавок може бути ще масштабнішою, ніж вважалося раніше. Різниця у методах вимірювання радіохвиль на Землі та Юпітері не дозволяє встановити верхню межу потужності. Не виключено, що деякі розряди на газовому гіганті є справжніми «монстрами», які неможливо навіть уявити в земних умовах.
Вчені припускають, що секрет такої сили криється у висоті штормів, які на Юпітері вдесятеро вищі за земні хмари. Також роль може відігравати специфічний хімічний склад хмар, де замість звичайної води утворюються суміші з аміаком. Дослідження тривають, адже розгадка цієї аномалії допоможе зрозуміти, як формувалися планети-гіганти мільярди років тому.