У міру віддалення від полюсів видове багатство тваринного світу збільшується і екологи назвали цю закономірність “широтний градієнт біорізноманіття”.
Натураліст Альфред Рассел Воллес був піонером у її розпізнаванні та спробі пояснити, пише Discoverwildlife. Воллес пояснив цю велику кількість часом. Він пояснював, що земля, розташована ближче до екватора, сформувалася раніше і не була порушена льодовиковою діяльністю. Він припустив, що відносна стабільність тропічного клімату протягом року і протягом століть дозволила видам накопичуватися тут.
Теорії біорізноманіття
Тепер розуміння закономірностей видового багатства має вирішальне значення в умовах глобальної кризи біорізноманіття, і теорії з цього приводу активно обговорюються. Один із напрямів досліджень стверджує, що більша кількість сонячної енергії на екваторі відповідає за підвищення продуктивності, що означає більшу кількість ресурсів і більше можливостей для адаптації.
Інша точка зору стверджує, що відсутність “катастрофічної смертності” від кліматичних явищ, особливо заморозків, означає, що види зосереджуються на конкуренції за їжу, що призводить до більш швидких еволюційних реакцій. Інші експерти заперечують твердження, що збільшення числа хижаків у низьких широтах сприяє різноманітності видів здобичі.
Хоча Воллес міркував про те, що “однорідність і сталість” є основними факторами біорізноманіття, нові дослідження показують, що зміна навколишнього середовища може бути ключовим компонентом.
Що показали дослідження
Дослідники з Шотландії 20 років відстежували популяції риб на заплаві Амазонії в заповіднику Мамірауа, що займає понад мільйон гектарів і є найбільшим затопленим лісовим масивом у Бразилії.
У сезон високого рівня води ліс може бути затоплений на глибину до 12 м, і риба плаває між гілками. Науковці з’ясували, що навіть надзвичайно адаптивні червоночерева піранья та амазонська цихліда не змогли домінувати в цій мінливій екосистемі, що дало змогу співіснувати більшій кількості видів, включно з рідкісними.
Вчені дійшли висновку, що ця природна зміна навколишнього середовища може сприяти біорізноманіттю, оскільки жоден вид не зміг передбачувано використовувати найбільшу частку місцевих ресурсів.
Однак настання посушливого року перевершило всі очікування. Вчені виявили, що за теплішої води і за нижчого її рівня, всеїдні та донні види риб процвітали, в той час як інші скорочувалися.