Вчені фіксують усе більше випадків, коли дикі тварини стрімко еволюціонують під впливом людської цивілізації. Про новий приклад цього пише earth.com.
Так, досить поширеним стало явище, коли люди облаштовують годівнички для диких тварин. В деяких регіонах світу така практика менш поширена, в інших навпаки багато людей підгодовують птахів. Ця постійна допомога з часом почала впливати на деяких диких птахів – як на їхню психіку, так і на анатомію.
Дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі проаналізували те, як постійне сусідство з людьми вплинуло на колібрі виду каліпта рубіновоголова, або колібрі Анни (Calypte anna) – мініатюрних пташок, що широко поширені в Північній Америці, особливо вздовж Західного узбережжя.
Як зазначає earth.com, у той час як більшість диких тварин регіону скоротили свої популяції через діяльність людини, колібрі Анни навпаки нарощують чисельність і розширюють ареал.
Мутація диких колібрі
За останні сто років люди істотно змінили умови життя колібрі Анни. По-перше, в регіоні з’явилося багато завезених рослин, які розквітають, коли місцеві квіти відсутні. По-друге, поширення набуло хоббі з підгодовування колібрі, і багато приватних подвір’їв мають годівнички із солодкою водою – стабільне джерело їжі, зокрема, у холодніших районах.
Щоб зрозуміти, як ці зміни вплинули на птахів, вчені проаналізували музейні зразки колібрі: близько 400 дзьобів, зібраних від кінця XIX до початку XXI століття. Ці дані співставили з наявною інформацією про темпи поширення годівниць та чужоземних рослин.
В результаті вчені виявили не лише пряму закономірність між зростанням кількості годівниць і збільшенням чисельності колібрі Анни, а й поступову зміну у формі дзьоба цих птахів. Він ставав довшим, більш конічним і звуженим на кінчику. Особливо виразними ці зміни є у самців, що, на думку авторів дослідження, може давати їм перевагу в агресивних сутичках біля годівниць.
Хоча може здаватися, що більша кількість їжі має послаблювати конкуренцію, а не посилювати, на практиці це не завжди так. Якщо в природі колібрі харчуються на полях, де багато квітів, але кожна квітка дає лише один ковток нектару, годівнички працюють за зовсім іншим принципом.
Замість розпорошення по великій площі усі птахи злітаються до одного маленького, але дуже багатого джерела їжі – води із цукром. І тут вже виникає ситуація, коли на всіх не вистачає місця, навіть якщо самої їжі достатньо. В таких умовах навіть незначна перевага у формі дзьоба впливає на швидкість живлення й успіх у конфліктах.
Водночас дослідження показало, що в холодніших широтах дзьоб коротшає, імовірно, щоб зменшити втрати тепла, адже він бере участь і в терморегуляції.
Таким чином, дослідження команди Каліфорнійського університету надало ще один доказ того, що еволюційні зміни можуть відбуватися протягом десятиліть, а не лише тисяч чи мільйонів років.
Повністю дослідження можна прочитати в журналі Global Change Biology.