Американський інженер Махмуд Джавайд висунув сміливу гіпотезу: справжній Едемський Сад, де, згідно з Біблією, жили Адам і Єва, міг розташовуватися в Африці, а не на Близькому Сході, як вважалося століттями.
Про це пише Daily Mail.
У Книзі Буття зазначено, що в Едемі текла річка, яка розділялася на чотири притоки — Гіхон, Євфрат, Тигр і Пішон. Через це більшість істориків і теологів пов’язували рай із територією сучасного Іраку, де протікають дві з цих рік — Тигр і Євфрат.
Та хімічний інженер із Техасу Махмуд Джавайд переконаний у протилежному. На його думку, біблійний Едем розташовувався у Бахір-Дарі — родючому регіоні на північному заході Ефіопії, біля південного узбережжя озера Тана, з якого бере початок Блакитний Ніл.
Своє дослідження він базував на уважному аналізі Біблії та Корану, детально розглядаючи згадки про ріки, сад і перших людей.
У праці 2025 року, що поки не пройшла рецензування, Джавайд висунув припущення, що Блакитний Ніл може бути тим самим Гіхоном, про який згадує Біблія. Витоки озера Тана, що розходяться кількома напрямками, він порівняв із чотирма ріками, описаними в Книзі Буття.
Дослідник також пов’язав це відкриття з еволюцією людства, припускаючи, що Адам міг походити від Homo habilis або пізнього виду Australopithecus, який мешкав у Східноафриканському рифтовому розломі — місці, яке вважають колискою людства. Саме звідти, за Кораном, Адам і Єва могли бути «поселені» у височинах Бахір-Дару, перш ніж «зійшли» до долини.
Бахір-Дар розташований на висоті близько 1800 м над рівнем моря. Місцевість вирізняється густою рослинністю, різноманіттям тварин і наявністю Блакитного Нілу — усі ці риси перегукуються з біблійним описом райського саду.
«Усі свідчення вказують на Бахір-Дар поблизу озера Тана — місце дивовижної краси, буйної зелені й джерело Блакитного Нілу, що ідеально відповідає стародавньому опису рік Едему», — написав Джавайд.
Дослідник звернув увагу на те, що Гіхон, згідно з Біблією, «оточує землю Куш» — стародавню назву, яку традиційно ототожнюють із Ефіопією. Виходячи з цього, він стверджує, що Гіхон — це Блакитний Ніл, який починається в озері Тана, тече через Судан і зливається з Білим Нілом у Хартумі.
«Озеро Тана ідеально відповідає опису Едему», — пише вчений, зазначаючи, що навколишні вулканічні хребти створюють природну «огорожу» раю та живлять численні водні артерії.
Згідно з його реконструкцією, озеро Тана символізує сам Едем, а сад розміщений на південь, у районі Бахір-Дару — саме «на сході від Едему», як мовиться в Біблії, — там, де річка виходить із озера.
У Книзі Буття також згадується «полум’яний меч», який Бог поставив на вході до саду, щоб люди не могли повернутися до Дерева життя, яке давало вічне безсмертя. Джавайд вважає, що цей «вогненний меч» може бути вулканами, що оточують озеро Тана.
«Беручи до уваги, що долина оточена історично активними вулканами, цілком можливо, що саме вони і були тим ‘полум’яним мечем’, про який йдеться в Біблії», — зазначив він.
Учений також наголошує, що як Біблія, так і Коран говорять про «сад на Землі», який відрізняється від вічного раю. На його думку, клімат Бахір-Дару, родючі ґрунти та багатство природи ідеально відповідають опису місця без спраги, голоду та спеки.
Підтвердження своєї теорії Джавайд знаходить і в спостереженнях дослідниці Вірджинії Морелл, яка писала:
«Сади наповнені барвистою бугенвілією, високими кущами гібіскуса і запашними франжипані. Безліч птахів — ‘співочі, нектарники, ткачики, рожевогруді снігурі — пурхають від квітки до квітки’. Уздовж берегів озера Тана ростуть густі зарості папірусу. З його спокійною атмосферою, рясними квітами і пташиним співом Бахір-Дар — це, мабуть, найнаближче до раю місце в Ефіопії. Спів птахів і вітер, напоєний ароматом жасмину, імбиру й медунки, створюють надзвичайно гармонійну атмосферу. Фігові, мангові, акації та евкаліпти дають приємну тінь на зелених берегах Блакитного Нілу».
За словами Джавайда, усе це доводить, що Бахір-Дар може бути найближчим до земного раю місцем.
«Оскільки, згідно з Кораном, Адам і Хавва [Єва] були захищені від сонця і спеки, Бахір-Дар цілком міг бути ідеальним місцем, де вони насолоджувалися плодами, слухали спів птахів і вдихали ароматні вітри», — йдеться у дослідженні.