Астрономи оголосили про відкриття нової екзопланети типу “суперземля”, розташованої в зоні життя навколо своєї зірки на відстані лише 18,2 світлових років від Сонця. Планета GJ 251c, що обертається навколо червоного карлика в сузір’ї Близнюків, має масу, яка у чотири рази перевищує масу Землі. Це робить її однією з найперспективніших цілей для пошуку позаземного життя, пише Space.
За словами професора астрономії Університету штату Пенсильванія Суврата Махадевана, GJ 251c є кам’янистою планетою, схожою на Землю, але більшою і масивнішою. Вона знаходиться в так званій “зоні життя”, де умови можуть дозволяти існування рідкої води на поверхні.
“Хоча ми ще не можемо підтвердити наявність атмосфери чи життя на GJ 251c, вона є перспективною ціллю для майбутніх спостережень”, — зазначив учений.
Відкриття стало результатом понад 20 років спостережень, під час яких астрономи вимірювали невеликі коливання зірки, викликані гравітаційним впливом планети. Такі коливання фіксуються за допомогою ефекту Доплера, коли зірка ледь помітно зміщується у спектрі під час руху до або від Землі. Саме ці зміни дали змогу визначити наявність планети GJ 251c.
У системі також відома ще одна планета — GJ 251b, відкрита у 2020 році. Вона обертається навколо своєї зірки кожні 14 днів на відстані близько 12 мільйонів кілометрів. Завдяки аналізу архівних даних і нових спостережень за допомогою спектрографів HPF і NEID вчені змогли виявити другий, чіткіший сигнал, що належить GJ 251c, яка здійснює оберт навколо зірки за 54 дні.
Попри успіх, дослідники визнають, що спостереження за такими об’єктами надзвичайно складні. Зірки червоних карликів часто мають потужну активність — обертання, спалахи та протуберанці, які створюють сильний фоновий шум.
“Це складна гра — ми намагаємося приглушити зоряну активність і водночас побачити її ледь помітні сигнали”, — пояснив Махадеван.
Хоча телескоп Джеймса Вебба не зможе дослідити атмосферу GJ 251c через відстань і розміри зірки, майбутні телескопи 30-метрового класу можуть змінити ситуацію. Науковці також розраховують на запуск у 2040-х роках Обсерваторії населених світів, яка зможе детальніше аналізувати такі об’єкти.
“Ми перебуваємо на передовій технологій, але для безпосереднього зображення цієї планети потрібні інструменти наступного покоління”, — зазначив Корі Бірд із Каліфорнійського університету в Ірвайні.
Зірка GJ 251 має лише 36% маси Сонця та належить до типу червоних карликів. Такі зірки вже відомі своїми кам’янистими планетами, як-от Проксима Центавра b або TRAPPIST-1e, але водночас вони небезпечні через часті спалахи, які можуть знищувати атмосферу планет. Спостереження JWST за системою TRAPPIST-1 не виявили атмосфер у трьох внутрішніх планет, що підсилює скепсис щодо життєздатності таких систем.
GJ 251c може мати перевагу над іншими подібними світами, адже вона знаходиться трохи далі від своєї зірки. Це може захищати її від руйнівних спалахів. Якщо планета має щільну атмосферу і сильне магнітне поле, вона може зберігати свої умови навіть під впливом зоряного вітру.
“Ми зробили захопливе відкриття, але про цю планету ще потрібно дізнатися дуже багато”, — підсумував Махадеван у дослідженні, результати якого опубліковано у журналі The Astronomical Journal.