Кориця – одна з найдавніших, найпопулярніших та найулюбленіших спецій у світі. Вона відрізняється теплим, солодкуватим ароматом й універсальністю, яка дозволяє додавати її як до солодощів, так і до м’ясних страв. Використовують цю спецію люди протягом багатьох століть, розширюючи коло її застосування. Наразі доведена ефективність кориці навіть у медицині та косметології.
Як пише видання IFLScience, кориця – це, по суті, смачна кора дерева. Бо вона походить від вічнозелених дерев із родини Лаврових (Lauraceae), найвідоміші види – Cinnamomum verum (цейлонська кориця) та Cinnamomum cassia (касія). Тож не вся кориця однакова і це треба враховувати купляючи її у магазині.
Як виготовляють корицю
Щоб отримати ароматну спецію, зрізають гілки з дерев родини лаврових віком від двох до п’яти років, знімають з них зовнішній шар, залишаючи внутрішню частину. Вона полірується, розтягується і шарується. Під час сушіння ця частина вручну згортається в трубочки-палички. Їх обрізають і сушать.
Коли корицеві палички достатньо висохнуть і стануть хрусткими, вони ретельно сортуються за товщиною і якістю. Найцінніші пера, відомі як Альба, дуже тонкі і виробляються значно довше, ніж нижчі сорти, які часто перетворюють на мелену корицю.
Попри те, що батьківщиною кориці є Шрі-Ланка, її широко культивують в Китаї, Індонезії, В’єтнамі. Також є насадження у Південній Америці, де клімат однаково теплий і підходить для дерев. Цейлонська кориця ніжніша, світліша, з тонкою корою. Касія більш поширена та дешевша. Вона темніша, з грубшою корою, родом із Китаю.
«Фальшива кориця»: як відрізнити
Як і будь-яка дорога спеція, справжня кориця давно має дешевих «двійників». Найпоширеніший з них — кассія (вона ж китайська або індонезійська кориця). Її отримують з кори дерев того ж сімейства, але інших видів: Cinnamomum cassia, Cinnamomum burmannii (падангська касія) або Cinnamomum loureiroi (сайгонська, або в’єтнамська кориця).
Аромат у них дуже схожий на справжню цейлонську корицю (Cinnamomum verum), але не ідентичний. Досвідчений кухар одразу скаже: запах касії грубіший, різкіший, агресивніший — ніби удар по носі, а не ніжне мереживо аромату, як у цейлонської.
Якщо на баночці просто написано «кориця» і не вказано країну походження — у 95 % випадків це саме касія або її різновиди. Закони про маркування в багатьох країнах дозволяють продавати касію під назвою «кориця» без додаткових пояснень. Буває й гірше: справжню цейлонську корицю змішують з касією або повністю замінюють дешевшим аналогом — і покупець цього навіть не помітить.
Тож якщо хочете справжню ніжну цейлонську корицю — шукайте на етикетці чітке позначення «Ceylon cinnamon» або «Cinnamomum verum». Усе інше — найімовірніше, «фальшива кориця».
Користь кориці для здоров’я
Кориця має заспокійливий аромат завдяки сполуці кіннамальдегід. Дослідники та вчені кажуть, що ця хімічна речовина має медичну цінність, спрямовану на спектр захворювань – від запалення до бактеріальних інфекцій, раку і серцево-судинних хвороб. Зазначається, що кориця багата на антиоксиданти, допомагає знижувати рівень цукру та холестерину, зміцнює імунітет, покращує травлення і роботу мозку.
Протягом багаторічної історії корицю використовували як засіб для бальзамування. Стародавні європейські лікарі радили вживати її проти кашлю та артриту. Сучасна медицина заявляє, що корисні властивості кориці поки до кінця не досліджені, але і не відкидають їх.