Державна податкова служба використовує автоматизовані системи моніторингу та міжнародні реєстри для виявлення незадекларованих прибутків громадян. Це означає, що будь-яка неофіційна діяльність або вартісна покупка може стати підставою для нарахування штрафів.
Про це повідомляє юрист Богдан Янків.
Банківський фінансовий моніторинг залишається головним джерелом інформації для контролерів. Фінансові установи зобов’язані передавати дані про підозрілі або надто великі транзакції до Держфінмоніторингу. Крім того, Нацбанк періодично надає податківцям відомості про нетипові карткові перекази фізичних осіб.
Податкова також зіставляє стиль життя громадян із їхніми офіційними статками через державні реєстри нерухомості та автомобілів. Якщо людина купує квартиру чи машину, не маючи підтверджених доходів, це викликає запитання у ДПС. Також Україна почала отримувати дані про іноземні рахунки українців через систему автоматичного обміну фінансовою інформацією (CRS).
Під особливим наглядом перебувають користувачі торгових майданчиків, таких як OLX, Etsy та Amazon. Податківці аналізують діяльність осіб, які регулярно продають товари чи надають послуги без реєстрації ФОП. Таку ж інформацію надають логістичні компанії, зокрема «Нова Пошта» та «Укрпошта», фіксуючи регулярні відправлення з післяплатою.
«Отримання незадекларованих доходів на банківські картки — дуже ризикована справа», — наголосив Янків.
Державна митна служба інформує податкову про переміщення коштів, вартісних посилок та товарів через кордон. Окремим інструментом перевірки став моніторинг соцмереж та інтерв’ю блогерів, де ті часто публічно заявляють про свої високі заробітки. У 2026 році контроль за нелегальною фінансовою діяльністю в Україні значно посилився.