Навіть одна підозріла транзакція може запустити перевірку банку та правоохоронців. Якщо не пояснити походження грошей, людина ризикує втратити доступ до рахунків і потрапити під слідство.
Сьогодні будь-яка фінансова операція проходить через аналітичні системи банків, які відстежують рух коштів і шукають підозрілі ознаки. Якщо раніше увагу звертали переважно на очевидні порушення, то зараз оцінка стала значно ширшою — аналізують десятки джерел і всю фінансову поведінку людини.
Під час профільної панелі National Finmon Forum 2026 представники БЕБ, НАБУ, прокуратури та адвокати пояснили, як один банківський сигнал може перетворитися на багаторічну кримінальну справу з арештом активів.
На першому етапі банк позначає операцію як підозрілу і надсилає клієнту запит із вимогою пояснити походження коштів або суть транзакції. Найбільший ризик — ігнорувати такий запит або відповідати формально.
У такому випадку фінансова установа може закрити рахунки та передати інформацію до Держфінмоніторингу, а далі — до правоохоронців. Тимчасовий керівник департаменту аналітики БЕБ Костянтин Посвалюк наголосив: якщо банк просить пояснення, потрібно одразу давати повну інформацію та детально розписувати економічний сенс операції.
Після цього аналітики БЕБ звіряють дані фінмоніторингу з податковою звітністю, частотою операцій і структурою власності. Якщо транзакція має логічне пояснення і підтвердження, ризик кримінального переслідування значно падає.
Якщо ж справа виходить за межі банківської перевірки, запускається другий етап — аналіз за статтями Кримінального кодексу. Тут застосовують принцип “умисної сліпоти”, коли людина могла свідомо не помічати сумнівне походження коштів або проблемного контрагента.
Перший заступник директора НАБУ Денис Гюльмагомедов навів приклад: якщо на рахунку є 20 мільйонів легальних коштів і до них додають ще 5 мільйонів незаконного походження, суд може конфіскувати всю суму. За його словами, навіть “чисті” гроші можуть визнати інструментом приховування брудних активів.
Такі розслідування у НАБУ можуть тривати по 5–6 років. Увесь цей час людина ризикує залишатися без доступу до своїх активів.
Третій етап — допити, експертизи та підготовка лінії захисту. Експрокурор Офісу Генерального прокурора Яна Тализіна навела приклад, коли у справі про ухилення від податків залучення бухгалтера допомогло виявити пропущені зустрічні платежі.
Після додаткової експертизи сума претензій знизилася з 9 до 7 мільйонів гривень, що суттєво вплинуло на подальший захист. Саме тому експерти радять не ходити на допити самостійно, а залучати бухгалтера та профільних адвокатів.
Учасники форуму підсумували, що у 2026 році блокування рахунків і кримінальні провадження через сумнівні операції стали буденністю. Якщо не перевіряти своїх контрагентів і не пояснювати підозрілі платежі, можна надовго втратити доступ до власних грошей.