Верховна Рада 7 квітня ухвалила закон, який переводить систему стягнення боргів в Україні на повністю автоматизований формат. Тепер обмеження на банківські рахунки та майно накладатимуться миттєво після потрапляння особи до Єдиного реєстру боржників, незалежно від суми заборгованості.
Керівник судової практики компанії «Де-Юре» Юрій Костинюк пояснив, що підставою для санкцій може стати навіть мінімальний штраф у 170 гривень, борг за комунальні послуги або аліменти. Головною умовою є наявність виконавчого документа та відкриття провадження державним або приватним виконавцем.
Основна зміна полягає в цифровізації: якщо раніше для внесення відомостей до реєстру та накладення арешту було потрібне окреме рішення виконавця, то тепер це відбуватиметься автоматично. Система АСВП отримає пряму електронну інтеграцію з реєстрами нерухомості, транспорту, банками та навіть електронними гаманцями.
Закон передбачає не лише блокування карток, а й автоматичну відмову нотаріусів чи реєстраторів МВС у будь-яких діях із майном боржника. Проте є і позитивні новини для громадян: після повної сплати боргу всі арешти зніматимуться системою автоматично, без потреби звертатися до виконавця.
Важливою зміною став захист єдиного житла боржника. Раніше конфіскація була заборонена, якщо борг не перевищував 160 тисяч гривень, а тепер цей поріг підняли до 50 мінімальних зарплат — приблизно 432 тисячі гривень.
Окремі гарантії отримали військовослужбовці: закон забороняє стягнення їхнього єдиного житла під час дії воєнного стану та протягом року після його завершення. Крім того, у зонах бойових дій та на окупованих територіях автоматично скасовуються арешти за борги по ЖКГ.
Юрист наголошує, що примусовий продаж майна з торгів залишається винятковою судовою процедурою, яку закон не змінює. Мета нововведень — мінімізувати людський фактор, прискорити виявлення активів та зробити процес погашення боргів прозорішим для обох сторін.