В Україні банки дедалі активніше перевіряють клієнтів, блокують рахунки та вимагають документи для підтвердження доходів. Посилення фінмоніторингу пояснюють наближенням українських правил до стандартів Євросоюзу.
Головна мета фінансового моніторингу — боротьба з відмиванням коштів, незаконними схемами та ухиленням від сплати податків.
В Україні банки часто починають перевірки вже після проведення операцій. Клієнтам телефонують, просять пояснення та вимагають договори, податкові декларації або підтвердження джерел доходу.
Особливо часто під перевірки потрапляють великі перекази, регулярні P2P-операції, криптовалюта та рух коштів між особистими і ФОП-рахунками.
У країнах ЄС підхід дещо інший. Там банки роблять основний акцент ще під час відкриття рахунку — перевіряють податкове резидентство, джерела доходу та мету користування рахунком.
Багато процесів у Європі автоматизовані. Спеціальні системи самостійно оцінюють ризики та можуть навіть обмежити доступ до рахунку без довгих перевірок.
Однією з головних проблем в Україні клієнти називають відсутність чітких пояснень після блокування карток. Навіть після подання документів банки можуть місяцями не відновлювати обслуговування.
За даними Національний банк України, лише за 2025 рік українці подали понад 60 тисяч звернень до НБУ. Понад 6 тисяч із них стосувалися блокування або арешту рахунків.
Окремо люди скаржаться на великі комісії при примусовому закритті рахунків. У деяких випадках банки утримують 20-30% залишку коштів.
Ще одна причина блокувань — неоновлені персональні дані. Якщо клієнт вчасно не актуалізував документи або інформацію про себе, банк може тимчасово заморозити рахунок.