В липні на банківських рахунках українців помітно поменшало гривневих коштів, хоча в самих банках коштів побільшало. Гроші пішли на відпустки, генератори, іноземну валюту та ОВДП.
Про це повідомили у Національному банку України (НБУ) і зазначили, що це не вплинуло на фінансову стабільність і ліквідність банківської системи. “Обсяги залишків гривневих коштів фізичних осіб за перший тиждень серпня не лише повністю відновилися після зниження за липень на 1,2%, а й додатково збільшилися”, – зазначили у фінрегуляторі.
В НБУ запевнили, що для коштів населення в банках характерна певна волатильність. Станом на 9 серпня залишки гривневих коштів в банках перевищували:
- на 0,7% (5,1 млрд грн) – показник на початок липня;
- на 7% (50 млрд грн) – показник на початок року;
- на 80,9% (340,1 млрд грн) – показник на початок повномасштабного вторгнення.
Аналітики Нацбанку детально дослідили фактори ситуативного скорочення залишків коштів у липні. Вони виокремили такі чинники:
- сезонний – влітку українці витрачають більше коштів через сезон відпусток, тому у липні-серпні кошти на рахунках скорочувалися і до повномасштабної війни;
- через перебої з електроенергією українці активніше купували генератори, зарядні станції, сонячні панелі, витрачаючи значні додаткові ресурси;
- через послаблення курсу гривні зріс попит на іноземну валюту, хоча валютні заощадження українців в банках за липень зросли на 0,1%;
- кошти почали активніше інвестуватися у високодохідні ОВДП у гривні та іноземній валюті: в липні вкладення в державні цінні папери зросли на 5,2 млрд грн, або на 9%.
Крім того, за липень гривневі кошти клієнтів у банках зросли на 0,3%, а обсяги ліквідності банківської системи залишаються рекордно високими. Коефіцієнт ліквідності банків LCR в усіх валютах стабільно перевищує мінімальні вимоги – його значення на початок серпня становило 342% за мінімально необхідного значення 100%.
“Так, попри невизначеність в умовах повномасштабної війни, населення зберігає на банківських рахунках стабільно вищу частку своїх доходів, ніж до 2022 року. Це свідчення як певного зростання схильності до заощаджень, так і високого рівня довіри до банків”, – додали фахівці НБУ.