Українські банки знімають плату за те, що за картковими рахунками не було рухів тривалий час. У фінустановах це називають «комісія за обслуговування неактивного рахунку». Про це йдеться у публікації Finance.ua.
Вказується, що деякі українські банки справді додали до своїх «Правил банківського обслуговування фізичних осіб» поняття «неактивного рахунку». Кожна фінустанова встановлює свої правила та по-своєму трактує поняття «неактивності» рахунку.
В Акордбанку неактивним вважається рахунок, за яким не було рухів протягом року — з 1 листопада попереднього до 31 жовтня поточного року. Якщо в результаті інвентаризації банк виявив такий рахунок, із залишку на рахунку списується комісія у розмірі 20 гривень (або еквівалент у доларах чи євро). При цьому, якщо залишок на рахунку менший за 20 гривень, комісія за неактивність списується у розмірі залишку. Якщо на рахунку немає коштів, комісія за неактивність не стягується. У ПриватБанку також за неактивність знімуть 20 гривень.
ПУМБ вважає неактивним рахунок, за яким не було рухів більше ніж 12 місяців. Але якщо залишок на ньому перевищує 1 тисячу гривень власних (клієнтських) коштів, плата за неактивність (тут вона теж становить 20 гривень) стягуватися не буде. Більш жорсткі умови у МТБ Банку. Тут комісія за обслуговування неактивного рахунку стягується у розмірі 50 гривень на місяць. Причому стягуватиметься вона доти, доки на рахунку не закінчаться гроші. Аналогічні правила діють в Юнекс Банку.
В Укргазбанку діє диференційований підхід до визначення неактивності рахунку, залежно від типу тарифного плану (ТП). Так, за двома тарифними планами (ТП «Pro-Запас+» та ТП «Кредитна картка») неактивним рахунок стає на 37-й місяць (через три роки), за рештою — через 12 місяців (як і в інших банках). Укргазбанк за неактивність списує з рахунку одразу 100 гривень. У Таскомбанку правило неактивності діє не для карткового, а для рахунку «Ощадний». У разі, якщо за рахунком не було рухів понад 365 днів, банк 1 числа наступного місяця (після закінчення 365 днів) стягує плату у розмірі 100 гривень/10 доларів/10 євро. При цьому якщо залишок на такому рахунку перевищує 100,01 гривень/10,01 доларів/10,01 євро, плата за неактивність не стягується.
Далеко не у всіх банках для того, щоб рахунок став неактивним, має пройти 12 місяців. Наприклад, у Райффайзен Банку та Сенс Банку плата за неактивність вмикається, якщо рухів за рахунком не було протягом 6 місяців. Рахунок Izibank (мобільний банк на базі Таскомбанку) стає неактивним через 3 місяці, якщо за цей час не було жодної видаткової операції за рахунком. У цьому разі вже на 4-й місяць банк починає списувати спочатку 50 гривень, потім — 100 гривень, потім — 150 гривень, щомісяця збільшуючи плату за неактивність на 50 гривень. І так, поки загальна сума списання не сягне 2 тисяч гривень. Причому, якщо на основному рахунку буде недостатньо коштів для списання, банк може списувати гроші з ощадного рахунку «Заначка». Якщо власних коштів клієнта немає, через пів року рахунок буде закрито.
Як уникнути зняття плати за неактивність
Варто зробити ревізію карток та поточних рахунків, відкритих вами у різних банках. Якщо є картки, якими ви не користуєтеся, їх краще закрити. Не залишати власні кошти, навіть невеликі суми, на картах, якими ви не користуєтесь. Якщо ви навіть не збираєтеся найближчим часом закрити ту чи іншу картку — просто обнуліть її. Обов’язково уточніть у банку, в якому обслуговуєтеся, за яких умов банк починає вважати рахунок або картку неактивними, а також як стягується плата за неактивність рахунку. Іноді достатньо тримати на рахунку певну мінімальну суму, щоб рахунок вважався активним. Втім, робити це варто лише в тих випадках, якщо ви точно в майбутньому плануєте скористатися цим рахунком чи карткою. У разі, якщо конкретна картка або рахунок важлива для вас, — не допускайте настання умов, за яких банк почне вважати його неактивним. Іноді досить раз на 3 місяці поповнити мобільний телефон на кілька гривень з конкретної картки (краще це робити на сайті мобільного оператора), щоб рахунок знову став активним.
Курс валют, банківські рішення, інвестиції, кредити, податки та персональні гроші. Аналітика ринку й поради для тих, хто стежить за своїми фінансами, — читайте в розділі «Фінанси».