Україна вже до середини 2024 року, очевидно, оголосить дефолт за своїми зовнішніми комерційними зобов’язаннями. Водночас український уряд буде змушений вести переговори із зовнішніми позичальниками щодо реструктуризації боргів.
Такий прогноз оприлюднило Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings.
У своїх оновлених висновках спеціалісти агентства понизили довгостроковий суверенний кредитний рейтинг України до прогнозу “негативний. У прогнозі йдеться, що уряд України, очевидно, вже незабаром розпочне переговори з приватними кредиторами щодо реструктуризації боргів. Крім того, в агентстві прогнозують, що до середини 2024 року ці переговори будуть завершені.
“Ми вважаємо практично безсумнівним, що Україна оголосить дефолт за своїми зовнішніми комерційними зобов’язаннями”, – йдеться у повідомленні S&P Global Ratings.
Агентство також дає прогноз за короткостроковим рейтингом в іноземній валюті як “негативний” та в національній валюті як “стабільний”.
Крім того, аналітики S&P Global Ratings прогнозують, що, очевидно, знизять рейтинг до “SD” (вибірковий дефолт) у процесі реструктуризації зовнішніх боргів, оскільки, виходячи з фінансового стану країни, вона виглядає проблемною.
Якщо українському уряду не вдасться домовитись щодо реструктуризації, то цьогоріч Україні доведеться виплатити за єврооблігаціями 4,5 млрд доларів, а в наступні роки (із 2025 по 2027) – по 3 млрд.
Водночас гривневий борг навряд чи підлягатиме реструктуризації через те, що він переважно належить Нацбанку і вітчизняним банкам, половина з яких перебуває у державній власності.
Дефолт не завадить Україні отримати фінансову допомогу від партнерів
В S&P Global Ratings, що Україні цьогоріч вдасться отримати 38 млрд доларів іноземних грантів і пільгових кредитів. Торік ця цифра була більшою – 43 мільярди.
“Ґрунтуючись на своїх макроекономічних і бюджетних прогнозах, очікуємо, що державний борг як частка ВВП збільшиться до кінця 2024 року до 95% ВВП з 85,4% ВВП торік і 49% ВВП до війни, після чого стабілізується”, – йдеться у висновках агентства.
При цьому частка довгострокових пільгових кредитів у загальній сумі державного боргу, очевидно, і надалі зростатиме та перевищить теперішній високий рівень у 51%, йдеться у висновках аналітиків.