Ціни на золото зросли до понад $4300 за унцію через масштабні таємні закупівлі Китаю, які значно перевищують офіційні дані. Зазначається, що це створює штучний дефіцит на ринку та підвищує його волатильність, оскільки трейдери не можуть прогнозувати реальний попит і пропозицію.
Про це повідомляє Financial Times. Основною причиною аналітики називають масштабні таємні закупівлі Китаю, які значно перевищують офіційні дані та створюють серйозні труднощі для трейдерів і інвесторів.
Пекін прагне диверсифікувати резерви, зменшити залежність від долара США та нарощує запаси золота настільки, що навіть найбільш точні прогнози стають умовними. Офіційна статистика виглядає скромно: за останні місяці Китай задекларував закупівлі лише 1,9–2,2 тонни на місяць, що не відповідає реальному попиту.
Експерти, аналізуючи дані торгів, припускають, що фактичні закупівлі Китаю цього року можуть сягати 250 тонн, що складає більше третини світового попиту з боку центральних банків. Такі незадекларовані покупки створюють складнощі для трейдерів, які не можуть прогнозувати рух цін на ключовий дорогоцінний метал.
“Китай купує золото в межах стратегії дедоларизації”, – зазначає Джефф Каррі, директор зі стратегічних напрямків в Carlyle. Він зазначає, що на відміну від нафти, яку можна відстежувати супутниками, золото неможливо відстежити.
Через недовіру до офіційної статистики трейдери змушені використовувати непрямі індикатори для оцінки реального попиту. Серед них – замовлення на 400-унційні злитки, які зазвичай купують центральні банки, та дані щодо експорту золота з Лондона до Китаю. Використовуючи такі методи, аналітики Société Générale і розрахували потенційний імпорт у 250 тонн на рік.
Інші оцінки ще вищі. Так, пекінська консалтингова компанія Plenum Research розрахувала “дефіцит” золота, який складає понад 1300 тонн на рік, що в шість разів перевищує заявлені Китаєм обсяги. Окрім того, Китай є одним із найбільших світових виробників золота – близько 10% глобального видобутку. Зазначається, що це дозволяє купувати золото безпосередньо у власних видобувних компаній, минаючи міжнародні ринки.
Ситуація Китаю є частиною глобального тренду, адже центральні банки дедалі активніше скуповують золото, але роблять це приховано. За даними Всесвітньої ради з золота (WGC), лише близько третини закупівель задекларовані офіційно, тоді як чотири роки тому цей показник становив майже 90%. Центральні банки приховують свої операції, щоб не впливати на ціну золота та з політичних міркувань.