На світових фондових ринках в останній тиждень триває грандіозний обвал.
Американський індекс Nasdaq 100, в якому переважають технологічні компанії, впав більш ніж на 10% з моменту піку в середині липня. Японський індекс Topix втратив двозначні цифри, а 2 серпня впав одразу на 6%, що стало найгіршим днем з 2016 року.
Як зазначає британський журнал The Economist, “паніка охопила ринки”, а “індикатор страху” Волл-стріт – індекс VIX, який вимірює очікувані коливання цін, злетів до найвищого рівня з часів регіональної банківської кризи в Америці минулого року.
Також “дикі” настрої панують в окремих секторах – упав індекс напівпровідників та акції компаній, що виробляють чіпи. Наприклад, ціна виробників процесорів Intel і Arm впала на 25 і 40% відповідно.
Падають і активи, в які інвестори “тікають”, коли вони в паніці – золото, японська єна та американські казначейські облігації. Золото знизилося на 2%.
The Economist називає три причини обвалу.
- Завищені очікування від штучного інтелекту. Найбільші коливання цін на американські акції відбулися у п’яти технологічних гігантів, які активно освоюють ШІ – Alphabet, Amazon, Apple, Meta і Microsoft.
“Колишня ейфорія інвесторів з приводу всього, що пов’язано зі штучним інтелектом, випаровується”, – пише видання.
Далі слідує “ефект доміно” для виробників чипів і напівпровідників, які, в разі падіння інвестицій у ШІ, втратять частину попиту.
Окремо додає нестабільності цій індустрії заява Трампа про те, що Тайвань – найбільший виробник чипів – повинен буде сам захищати себе від Китаю. А також плани Байдена запровадити нові обмеження на експорт обладнання для виробництва чипів до Китаю.
- Уповільнення зростання економіки США та ослаблення ринку праці. В Америці 2 серпня вийшов звіт, за яким безробіття зросло до трирічного максимуму 4,3% у липні, а прогноз щодо зростання робочих місць провалився.
Зріс ризик рецесії в США.
3) Третій фактор – найшвидше за останні два десятиліття зміцнення японської ієни після рішення центробанку підвищити облікову ставку. Що автоматично знижує ціни на японські акції, оскільки багато великих японських корпорацій заробляють за кордоном в іноземній валюті. Тобто зовнішня торгівля піде в “мінус”.
Це змусить багатьох інвесторів розпродати активи, “що посилить нестабільність як на внутрішньому, так і на світовому ринку”.