Близько 10-20% нових випущених карток у 2025 році, за оцінкою банків, були задіяні у підозрілій діяльності. Йдеться про так звані дроп-схеми – коли людина отримує на свої рахунки гроші від іншої, за певні злочинні дії, потім перераховує їх третій особі і отримує за це певний відсоток.
Про це розповіла заступниця голови правління “Глобус Банку” Анна Довгальська.
Вона нагадала, що “дропами” називають людей, які свідомо або через необізнаність дозволяють шахраям користуватися їхніми рахунками чи картками.
“Дропи, по суті, посередники між злочинцями та фінансовою системою. Однак таке посередництво є співучастю у протизаконній діяльності. Адже через дропів відмиваються або переводяться в готівку незаконно отримані кошти”, – пояснила банкірка.
Експертка зауважила, що збільшення емітованих платіжних карток може стати потенційним джерелом збільшення дропів. Так, за підсумками І кварталу 2025 року в Україні емітовано 137,5 млн карток – на 4% більше, ніж на початку року.
Крім того, поширення дроп-схем тісно пов’язане з розвитком p2p-переказів. Починаючи з 2023 року, в Україні різко збільшилася кількість переказів від людини до людини.
З метою протидії незаконній діяльності наразі більшість банків запровадила обмеження на карткові перекази. З 1 червня 2025 року ліміт на перекази для клієнтів із середнім та низьким рівнем ризику становить 100 тисяч гривень на місяць, а для клієнтів із високим рівнем ризику – 50 тисяч гривень на місяць.
“Більшість банків застосовує обмежувальні заходи у разі нетипової активності на картковому рахунку або перевищення ліміту на перекази. У першу чергу банк може заблокувати рахунок, який вважає підозрілим”, – нагадала Довгальська.
Які бувають дроп-схеми
Банкірка розповіла про найпоширеніші дроп-схеми:
- Оренда картки. Власник передає злочинцям картку, PIN-код та доступ до інтернет-банкінгу.
- Грошовий “мул”. Дроп знімає гроші з картки та передає їх шахраям.
- Одноразовий дроп. Людина один раз передає картку чи доступ до неї, отримує невелику винагороду та більше не бере участі в схемі.
За спостереженнями Довгальської, близько 60% дропів шукають “швидкі гроші” через фінансову скруту, 25% – не усвідомлюють юридичних наслідків співучасті у злочині, а 15% громадян діють під маніпуляцією чи тиском, іноді несвідомо.
“Інколи дропами стають через дещо наївне бажання допомогти знайомій людині, яка, приміром, просить “позичити картку”. Дуже часто інструментом тиску стають соцмережі, в яких людина поводиться аж надто безпечно, довірливо чи розкуто. У таких випадках дропи почасти також вимушені жертви шахраїв”, – додала експертка.
Також банкірка розповіла, за якими ознаками можна виявити заманювання до дроп-схем:
- пропонування “легких грошей” за те, що ви просто надасте картку чи рахунок;
- відсутність зрозумілого пояснення, навіщо потрібен доступ до рахунку;
- пропозиція надходить у соцмережах чи месенджерах;
- відсутність будь-яких перевірок: спілкування тільки онлайн, без офіційних документів.
Що загрожує дропу в Україні
Щодо можливих наслідків для дропів, то, за словами Довгальської, дропів можуть чекати:
- Блокування рахунків – банк має право заморозити картку, якщо бачить підозрілі транзакції.
- Юридична відповідальність – дроп фактично допомагає відмивати кошти, а це карається законом і можна отримати до 12 років ув’язнення.
- “Чорні списки” – навіть якщо людина уникне кримінальної справи, банки можуть занести її до внутрішніх баз ризикових клієнтів.
- Репутаційні втрати вийти з цього статусу майже неможливо, єдиний шанс – добровільно звернутися до поліції та співпрацювати зі слідством. Але навіть тоді довіра фінансових установ відновлюється дуже повільно.
- Майбутні жорсткі обмеження – планується створення державного Реєстру дропів, потрапляння до якого означатиме офіційну заборону на користування фінансовими послугами.
Насамкінець експертка радить тим, хто вже потрапив на гачок шахраїв, негайно припинити будь-яку взаємодію із шахраями, повідомити свій банк, що дані вашої картки використовуються незаконно, та звернутися до поліції: це дасть шанс розглядати вас як жертву, а не співучасника.