В Україні реалізують програму “Національний кешбек”, у межах якої українці отримуватимуть 10% компенсації за купівлю товарів українського виробництва.
Однак, відкривши відповідну картку, не всі звернули увагу на договір, які потрібно було підписати, адже фактично вони всі типові. На важливі відмінності звернув увагу інтернет-адвокат та блогер Константин Корсун.
Він зауважив, що, підписуючи відповідний договір, звісно не читаючи, довірливий громадянин фактично відмовляється від банківської таємниці, дозволяючи передавати цю інформацію “третім особам” (пункт 8.7). Причому це стосується всіх рахунків у цьому банку, а не тільки окремого рахунку для нарахування кешбеку. А також стосується ще й усіх майбутніх рахунків.
Пункт 18.2 цього договору дозволяє банку в односторонньому порядку змінювати “істотні умови договору” — тобто практично повністю переписувати договір на свою користь. І банк може попередити клієнта про такі зміни навіть просто повідомленням у месенджері (і не визначено в якому саме). При цьому згода клієнта не потрібна — вони автоматично почнуть діяти через 30 днів після надіслання банком меседжу. Чи досі користується клієнт тим месенджером теж не суттєво для банку.
“А якщо раптом клієнт прочитав зміни до договору і не згоден з ними – може лише розірвати договір, причому у письмовій формі та у відділенні банку. І що важливо: до подання заяви на розірвання договору “клієнт зобов’язується здійснити повне погашення грошових зобов’язань за цим договором” — тобто повернути усе, що отримав раніше, можливо з відсотками”, — зауважив адвокат.
До того ж пункт 28.4 надає банку право передавати персональні дані клієнта-кешбекера “третім особам”. Яким саме особам, і що вони далі будуть з тими персональними даними робити – не визначено. Клієнт одразу погоджується на все, на весь період дії договору — на 20 років (пункт 25 договору).
А значить, банк може протягом 20 років продавати ці персональні дані кому завгодно.
За словами адвоката, протягом 20 років не працюватиме поняття “банківська таємниця”, банк зможе як завгодно змінювати умови без згоди клієнта, продавати кому попало персональні дані по всім рахункам клієнта.
“Якщо ж громадянин все це підписав, а потім прочитав цей допис, жахнувся, відчув себе обманутим і вирішив закрити такий картковий рахунок – це важко, практично неможливо. Дехто вже намагався – не виходить. Якщо знайдеться такий “нелох” — то знов лише розривати договір, письмово, у відділенні банку та з відшкодуванням усього, що отримав”, — підсумував адвокат.
